і і 9

1

Й у - Словеруа ти.

УСЮ 2 ям Фамю Сражть

п -Ї

МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ

р

че

Біографічний довідник

Науково-консультаційна рада довідника: А. В. Кудрицький (голова ради, кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України) 1. М. Бмюміна (кандидат мистецтвознавст заслужений діяч мистецтв України), 1. А, гамкамо ( народний артист УРСР, СУК Кілессо (кандидат архітектури, заслужений архітектор України), М. Г. Лабінський (лауреат премії мені 1. П. Котляревського).

Упорядники довідника: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський.

Обкладинка і художиє оформлення -- . Муштенка.

уфаоано при філанозному сараєі ,

(Рибіізіед мії е аввівалсе ої їве Ілмегпайоваї Мепаіявалсе Еоиадацог).

жта кота ма рекіаці дондиню лереляється у благодійний ті "ока жити Тідм'яті України.

До одиотомника включено понад 6.5 тис. статей -- коротких біографічних довідок про українських митців, а. також діячів культури інших народів, життя і діяльність яких пов'язані з Україною. В комплексі довіджик через творчі біографії митців висвітлює історію українського

нстецтюм, усіх його жанрів і галузей, різних епох і ча- «ів. Розрахований на фахівців та широке коло читачів.

ЛЬ. йкрацусьнию

ме ЗНО. ВЗ

Же де їм. М.П. Бажана, 1999. а901000000--1 9 А.В. Кудрацький,

іська енциклопедія».

міт. Лабінський упорядкування). 1997.

є. Муитео (налу 1 158. 588500--042--5 9 ложі орориленнаї

ПЕРЕДМОВА

Видавництво «Українська енциклопедія» пропонує читачеві нове видання -- біографічний довідник «Мистецтво України». В його основу покладено доповнений і доопрацьований енциклопедичний довідник «Митці України», який вийшов у 1992 р. У новому виданні порівня- но з попереднім зросла кількість статей, насамперед -- за рахунок довідок про українських митців, творчість яких здобула громадське ви- знання у 1992-96 рр., відзначена почесними званнями і державними преміями України, та довідок про українських митців, що працювали чи працюють за кордоном. Розширено коло статей про кобзарів, сучасних аржітекторів України, хорових диригентів, мистецтвознавців та ін.

В статтях наведено прізвище, ім'я та по-батькові, дати життя за ста- рим і новим стилем, місце народження і смерті за сучасним та колиш- вім адміністративним поділом, вказано фах, навчальний заклад, де ми- тець здобув освіту, перелік основних місць творчої діяльності, а та- жож -- провідних родей, мистецьких творів, споруд того чи іншого майстра. В статтях вказано без коректив почесні звання, яких свого ча- су був удостоєний митець (заслужений артист імператорських театрі! народний артист СРСР, народний художник УРСР, народний артист Ук- раїни). Назви державних премій наведено як в історичному аспекті (Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка), так | в сучасній редакції (Державна премія України ім. Т. Шевченка).

До частини статей додано бібліографію про творчість митця. Вона незалежно від мови оригіналу подається українською мовою із зазна- ченням лише року виходу видання. Подекуди зроблено винятки для за- кордонних видань --аби підкреслити широту географії виходу ук- раїнської книги, вказано крім року і місце видання (Едмонтон, 1985; Па- риж, 1993 та ін,).

Статті довідника розміщено в алфавітному порядку. Для доповнен- ня тематично пов'язаних між собою матеріалів застосовано систему по- силань. Назви статей, на які зроблено посилання, набрано курсивом. Ми- істецькі родини об'єднано в одну статтю (напр. Божії -- українські жи- вописці; батько | син); для зручності користування матеріалом ім'я. по- батькові та початкова літера прізвища кожної складової частини об'єд: наної статті набрані напівжирним прописним шрифтом.

Готуючи біографічний довідник «Мистецтво України», видавництво прагнуло здійснити якомога повну перевірку фактичного матеріалу. Ко- рективи вносилися на підставі інформації, одержаної з періодичної преси, з нових монографічних і довідкових видань, архізів офіційних й науково-дослідних установ, на основі особистого листування видав- вицтва з митцями, зауважень і побажань, які надійшли від читачів, критичних зауважень, опублікованих в пресі. Дані внесено, у пере- важній більшості, станом на 1 травня 1996 р.

За схемою статей довідник не претендує на всебічність висвітлення життя і діяльності того чи іншого художника, артиста, музиканта, архі- лектора.

У цьому виданні авторські статті є підписними.

Науково-редакційні та організаційні процеси, пов'язані з підготов- кою довідника, здійснила група працівників видавництва «Українська енциклопедія».

Зростання обсягів нової книти змусило видавництво відмовитися від додаткових матеріалів: таблиць архітектурних пам'яток, музеїв, театрів, творчих спілок тощо, що були з попередньому виданні «Митці України». З метою заощадження місця в довіднику застосовано систе- му скорочень слів, список яких додається.

На жаль, через брак коштів, книга не ілюстрована, що набагото збіднило її зміст.

Оскільки в процесі підписання верстки до друку група українських митців одержала почесні звання України, то довідки про цих митців вміщено в кінці книги -- в Додатку.

Видавництво складає подяку авторам, консультантам, всім учасни- жам підготовки біографічного довідника «Мистецтво України», який, на нашу думку, стане у пригоді не лише фахівцям, а й широкому загалу чи" тачів, всім, хто цікавиться минулим і сучасним української культури.

.ААРОНСЬКИЙ Федір Іванович (у чер- шати Феодосій БА ТР с Хатці с. Хату Полтав. обл.

Лаврськи ск майстериі (93. Голубовського), де працював до 1825 (очолював їі 10 ро- жізі. Тв. портрети Катерани 1. Дмитра (Ростовського, Олександра Невського: йжони «Успіння Богородція. «Ангели храмители У терновому які», Фініфтем роботи: 8 до митри роботи Ф. Сорокіна (79), М медальйони до ікони (1800). прикра" си малого напрестольного. Євантелія оправа С. Ростажаакого) Та Апостола Мєваитохія (оправа С. Стрельбицького: сі ІвОг)

Гаррій Артушевич ПІОХІ 1939, Задоріжжя -- укр. фаготист, мис- тедтвознавець. викладач, з. д.м. Украї- ми з 1993 канд. мистецтвознавства з ко Харів а (клас К. Білоцерківського). з І970-- й то викладач (професор з 1984). 1969-83. 18 у Харків грі опери т балету АБАЗА Аркадій Максимович (1845 або.

1848. Су; тепер Ю ов ЗИ 1 ІЗ, Курськ п рок укр. піаніст, композитор. педагог

вч. у Харків. муз учещі РМТ, Петерб. консерваторії гу О. Дрейшока ї К. Еверарді). Засновник | директор муз. шкіл у Сумах (1877-81! та Кур- іську (1882-1915). Викладав гру на фа. іспшв, теорію музики. Те- фа. вокальні (окрема, «Утро туманное», «То пе ве-

ветку хлонит»)- Тамара Григорівна (19. МИШІ (1. ХУ 1905, с. Хові, тепер м. Цу- лукідзє, Грузія -- 14.У 1963, Тбільаі| груз. скульштор, графік і театр. худож- ник. з.д.м. Груз. РСР з 1941. 1923-29 навч. У Тбіліській АМ. Тв. пам'ятник с украли а уран нд ка п жо поеми Щ. і «Вип івшй шкурі» (1936-37. перекл. М. Бажа- ма); портрет Д. Гураматвілі (до його та. укр- мовою, 1940). Образ А. відтворив М. Бажан у спогадах «Мужаість ї віжлість». АББАКУМОВ Стелан Тимофійович |23. ХЦ5ХИ) 1870, Київ --1919, там же) укр. 1 рос. диритент. Закін. 1890 Київ. муз. учаще (у Г. Ходоровськогої.

1898-- Петерб. консерватори. Дярагу- ванню навч. у А. Нікша в Лейщугу. Джратував виставами укр. муз. гуртка в Петербурзі (1897), 1907 -- диригент Ямтинського сим. оркестру. З 1913 - удкиєві дяритував симф. концертах

відділення РМТ. З 1916 -- дири- учас кад чаресумного зкераото М. ру. з 1918--симф. оркестру «Союзу аркестрантіво |з ІЗ18-- іже М. В. Лисен-

РАМОВИЧ гван Петровач (2-11 1921, с Річка, тепер Івано-Фр. обл -26Х 1978. там же) -- укр. різьбир. інкруста- тор, мосяжник. Те- традиційні для Гу- мульщини рахаи. тарілки, вази, оправи лмля альбомів та я. АБРАМОВСЬКИЙ (Григорій Івановач 8-1) --укр. півчий 19 ст. В 1652 трибув з Кисва у Москву до хору госу-

"країну. З сижрероаім ЛОТО о и ЗЛ9ХІ973, Моск: ва) -- рос. актор, ма. СРСР з 1968. З 1938-- в Т-рі їм. Є. Вахтангова. Роли. в тері--Описв (єФронт» Ко ка), Гнат Гораєєв («Фома Гордєєв» за Горь- жим), Безбородько | «Правда. 1 кривда» за М. Стельмахом: вистава Житом. укр. муз.гдрам. тору); в кіно -- Григорій Ме- межов («Тихий Дон», 1931), Одексич («Олександр Невський». 1938), Широ- жов («П'ятий океан», ІЗМО, Київ. кхфі. Количев («Іван Грозний», 1943, 1938)

ДРНСЦСЬКИЙ сами

Савин о Йосипович (1874, с. Петляківці, тепер Старі Петли: жівці. Тервол. обл.--1900, м. Косів. те- кер Івано-Фр. обл) жомпозвтор. Навч. 1842-96

СТ. ХП 1900, Корінна Пустинь. тепер обробода, Куре. обл ЗГТ ві Москваї -- ітектор. Закін. 1 ВХУТЕЇН. б усьо ом м створив проект будияку Ради ністрів УРСР (тепер--Кабіету Ми «стрів України).

АВАНЕСОВ

АВАНЕСОВ (Георпій А: мович МТ 1922, Луганськ --Т?.1Х 1984, там же) - укр. диригент зд м. УРСР з 1913. Закін. 1948 Луган. муз. учеще, від- лоді - його викладач. З 1945- худож. жерівник самодіяльного оркестру нар. Знтрументів Луган тепловзобуд зу рн о КИ АВГУСТИН (9-9) -- укр. золотар 2-ї пол. ІЗ ст У Львові. Тв. зарохракильниця (1472) Для востьолу в. (Сокалі (тепер місто Львів. обл). АВГУСТИН (син Блажея Поручника: 1-- бу. 1575. Львів) -- укр. живогі ісець. Працював у Львові. Тв" розпис щифербхата годинника (1357) на вежі ретуші. коми (ІЗ?) для кафедрального собору

АВгУСТИНОВИЧ Георгій Пантемеймо- зювич ПІЛВА, с. Темберщина, Узин иа обх-ООВІХИ 18 Київ 22 укр. богослов 1 музикант. За жін. 181 Київ. академію, ІВОО--ТЇ ви. жладав тут нотний спів, 3

дисцлоліни. З 2-х рр. служ Перській 7 Воскресеноьій

золотар 16 ст. Працював, золотарські. вироби. (1 рельного костьолу. АВІУСТИНОВИЧ | Омексанр 3865. с. Їскшшня, побл м. Кросно - 3944. Варшава) -- польс. живописець Навч. в краків. АМ. 1 худож. шкох Ш Голлови в Мюнхені. 1880--1914 пра щював У Львові. Тв. "Портрет Я. Кумач. 0890), | «Автопортрет» «На пасіці». «Дочки, художии" (199? «Вих Аквома» (1908). Омексій | Олександрови МІРІ ІВІВ, "Тудьська губ 18ЛИ 1885, Пе 9--рос. архітектор, закад. арх-ри з 1071. Та- Миколаївський храм-мавзолей (1857--70) ма зфсть рос воїнів. які загинули 1 під зас

полі),

Покровська церква в Лівадії 885). Архесл. дослідження Херсонесу (1853). Автор Жниги, «Церква. Говнна Предтечі в Керчі» (1857) та їн мистец пров прис А. саирижі. ЗВАЄЄВ'ПОГАРСЬКИЙ їжи (0 укр. золотар 18 ст, Працював у Новго- роді Сіверському. Тв- золоті вироби та дати для їкон (948, Г?54) міських церков, зокрема для Успенського хра-

му. АВДІЄВСЬКИЙ Анатолій Тимофійович. БУТ о с Федмри, тноєр с, Під. сне Каровогр. обл.) -- Укр. хор.

петона УКР иа на СМР З

1983. Академік Академії пед. наук Ук- раїни з 1995. Закін. 1958 Одес. консер- ваторію ікласи Д. Загрецького, К. Пі- трова). Худож. керівник год. диритент Поліського знсамблю пісні і танцю «Льонок» (1958-63), Черкас. укр. нар. хору (1963-66). директор і худож. ке- рівнях Укр. нар. хору ім. Г. Г. Верьовкя 9 1, Виклама ків вузів ПОР

- консерваторії, 1977-- 80-- ін-ту жультури, з 1980 -- пед. ун-ту (з 1986-- професор), З 19М-- голова Всеукр, муз. спілки. Тв. «Привітальна-хороводна», «Місяць яснесенький», «Не громи в

степах гудуть», «Над широким Дні- пром», обробки ук) яскова», івочка ходить», «Діброво зелена») |

рос. І«Матушка», «Вот мчится тройха зотоматі в. сот, піста, народа (польс. шчеських, ісп. | бра-

Вер держ пор

Павлович |24Х (5ХІ) Й 19, Киів) -- укр. сументаліст, зд м. Навч. на живописному фот ВХУТЕМАСУ. 1929-40 працював ма студіях «Міжрабпромфільмо, «Со- озкінохроніка» | 7 ІМоскав), 20--на Київ. студії хдф. Разом з 0. Довженком працював над фільмоми. зБитва за нашу Радянську Україну» (1943), «Перемога на Правобережній. Україні» (1944). Фільми: «Знову в сім'ї єдиній» (ІЗ8О), «На фермах України» 11957), «Завжди з тобою» (970) та їм. АВДІЙ. Овдій (8-2) -- укр. скульптор- різьбяр (серед. ІЗ ст. Працюю у м. Хоммі, (Галицько-Волинське киязів-. (тво). Прикрасяв зх. 1 пи. фасади храму Зовина Златоуста чотириликими капі- стелями, рельєф. зображеннями Спаса та Товика Златоуста над порталами (ОЗ), Різьблення було пофарбовано і вкрито позолотою.

АВЕДИКОВИ -- родина укр. акторів. еокід Твавовач А. (3-8) -- актор, рез жисер і аятрепренер укр. т-ру. Працю. вав на Україні. На поч. 60-х рр. сприяв роботі аматор. театру в Бобринці (те- тер Куровогр. обл.). в складі якого був 1. Тобілевич (Карпенко-Карий). З 1864--на рос. сцені у Вб-х рр. очо- яю змен рт три я ра ЗО. Рок Шельменко Т-Шіельненко" декщик» Квітка Основ'яненка), Вибор- ий (-аталка Полтавка» Котлярев- Тоголя).

ЛУ Ї Аведикова, працював у трупі ФО, Сужодольськото, утримував власні

,

АВЛОВ

трупи. Єлизавета А. (Аведи- жова-і Рано оон чютв, иа превровмі ай з 1048.

Ро их февнеауто пк В Ажононь Пре лаєза, Артемівська. Херсона, о етровська. Грала Гол. ромі укр. кла- сичного репертуару. До родини А. належать також актори - з. артисти УРСР В. Аведиков-Потоцький, Т. Авді- єкко, актори М. Потоцька- Українка, 0. Лугова, Т. Аведакова, В. Аведиков, КК. Аведиков-Карпенко, О. Азедиков- Слааський та ін. ЇДЕС Бернара (?, Вільно -- ЗЛУ Лів) з будівничий, чернець. За походженням лятовець Виконав ескізи 1 керував будзюм костьолів жардинців (1600--30) і кларисок (І8О7) у Львові, Богородиці в Сокалі і зу автор надгробка Яна Дук. лидля костюму, бернардякців у Лоові. АВЕНАРІУС ій (ЗО 1903 1 1958) -- укр. рос озна канд мистеатюнав: ства з 1957. Закін. 1926 Одес. актор. студію Т-ва друзів рад. кіно, 1929--

Одес. киютехнікум. 1926-27 ма о. кінофабриці, 1900-36 чатав лекції в Київ. кімоїш-ті. Серед праць:

«доле у Української коме- М Рона Худджного обазу У, фільмах Довженка» та 1

жи. «Гоголь на зарубіжних екранах» бо, с ол ПО

Ан боках Прозора 1889, сет и й сна

ЗІЖ Кбнб, Харк укр. графія. За- жін. 1914 Харків. худож. школу (У М. Федорова та О. Любимова). Тв. ані- малістич, жанру («Звірі зоосаду», 1929; «Куниція, 1936); іл. до тв. Л. Толстого, М.Горького, Л. Квітки (1936. -39), серії шейзажів «По Осетії» (І93І), «Крим» (1933); портрета, зокрема Т. Шевченка

Тула -- В. 1986, Киів) -- укр. худож ник. скла. 1948 -- 52 навч. в Моск. їні уднткоюто 1 мекор, заст, Чо

"су Лемінтр, вищому худож. пром. Уч їм В. Г. Мужіної. Гв- декор. вази «Український танець» (1955), «Кашіта- жи» (1960), «Катерина» (1964); набори сля, пиття.

(1881, м. Севастополь -13.ПІ , рі рос. письменник. Освіту здо-

був у гімназії та школі живокису в Харкові. Був автором. резактором і ху- дожнихом карків. сатирич. журналів

ти вач

щит» (199.7, «Меч» ПЗ редак

5 о пари ПВ А

п лицар кур (ЗІЗ СО й о кчатае. ро» (всі-- 1914), «Старики», «І »

обидві -- 1915) та ін. І920 емігрував до Праги. 1926 опубліковано спогади А. -- «Записки театральної криси».

п. Лобас, АВЕРЧЕНКО Віталій Петрович (ЗЛУ 1939, м. Каменськ-Шахтинський Рос- тов. обл) --укр. актор і режисе! п. Украіни зо За екии

муз- драм. т-рі ім. Артема. Ролі: Борис ожунсю (хБориє Годуни». Пушкіна, зро сао це я Ви на). Вистави: «Ромео і Джульєтта» У ршексті, ПУ «Гроза» 0. Ост «За двома зайцями»

Р Старащького (і Аа серо во" лю, заведе в неволю» М. Кропивниць- жого (1986), «Сто тисяч» І. Карпенка- о (ІОВ), «Травіата» Дж. Верді Донец тор. та балету), «Па- синки часу» за В. -маном. (1991), «Річард ПІ» У. Шекспіра (1990), «Ку

медна пригода» К. Гольдоні (190: Бк» МАВ Тагь (М, у мововаста- ві)

АВЕР'ЯНОВ Георгій Борисович (І?ХІ 1930, с. Біляївка, тепер місто Одес. бл-АМІ 1991, Харків) -- челіст, задом. УРСР з Іобі. 1955 Одес. консерваторію. З 195-- викладав в Харків. ін-ті мист-в (1975-- 91-- ректор, з 1984 - професор). Ви- ступав як солест. АВЕР'ЯНОВ Євкек Васильович (ЗО МП. место, б Укра з ПОР ОР н.а, України з зм 62--артист балету, ансамблю пісні й танцю «Донбас» артист балету, з балетмейстера, з 1903 -- балетмейстер: постановник Ансамблю танцю ім. ГІ. Вір ського, АВКСЕНТЬЄВА | Віра | Всеволодівна ОМ 1936, м. Новокузнецьк, тепер Ке- мер. обл) -- укр. кінознавець. канди- дат мистецтвознавства з 1973. Закін. 1958 Лів. Ун-т. З 1962 - в ІМФЕ. Пра- ціх «Романтизм в українському кінохи- істецтві» (1976), «Дума про народний подвиг» (1978, у співавт), «Режисер у жіно» (1979). Участь у підготовці «Істо- рії українського радянського кіно» з Зона с 19862 пою жи Олександрович рос

АВЛОШЕНКО

режисер. театр. діяч, з. а РРФСР з ПОВІР очолював Тероїчний тер у Харкові, де вперше на Україні люсте «Містерію-буфф» 8. Маяков- ського (191).

АВЛОШЕНКО Вадим Сергійович (ЗМІ 1940, м. Самара) -- укр. кінооператор і жіносденарист, з. д. м. УРСР з 1989. За- жін. 1963 ВДІК. З 1963 -- на Одес. каф. "Фільми: «Вірність» (1963), «Увімкніть північне (сяйво» (1972) «Зіткнення» (1983; автор сценарію), «Що в Сеньки Ібухо» (1984), «Ку-Гат (1988), «В ніч на перше квітня» (1989). «Путана» (1991). Автор (сценаріїв: («Гостра розмова» 1980), «Будні спецрейсу» (1985)-

АВР О Василь (22-11 1805, Стеб- лів, тепер смт Черкас. обл--бУ 1981 Нью-йорк: 4У 1993 перепоховано в |Стеблеві) -- укр. хореограф, танцюрист. З дослідник укр. нар. твицю. Грав у ері М. Садовського. З 1926-- у Канаді. де заснував | очолив Головну рухому школу укр. нац театру. 1929 переніс школу до Нью-Йорка. де створив «Ба-

мт Авраменка» У 20- 40-х рр тестро-

Полтавка», «| пор підручника. "Українсткі національ: житанці музика | стрий» (Мб). 191 у

жа З у оз у

менко та укр. культура». 1984 в Богу. славі відкрито. пам'ятних А. (скухьш. уСансямої Вих Коць М. Василь Ак раменко, «Музика», 1993, Ме 4. АВСЮКЕВИЧ | Марфа | Ничи: |Марченко, Березовська: ЦІЗІМ! м. "Катеринослав тепер | Дніпропе- тровськ--28УЇ 1965. Київі-- укр. актриса. Дружина Г. Березовського. Закін. Катеринослав. гімназію. Працю- вала у трупі Котенова (1905-06). Т- М. Садовського | (1906-19), Переми- шльському. укр. драм. трі їм. 1. Франка 921722), Руському т-рі т-ва «Просві та» в Ужгороді (1920-23, під керівии- щтвом М. Садовського). Руському нар. пері у Львові (1923-24). Рохг Гордиля («Циганка Аза» Старицького). Ганна КеБезталанна» Карпенка-Карого), Аль вінг («Примари» Ібсена). 1. Мерюерак. МОВ (Леонід | Андрійович (ЖІ 1897. Київ) «укр. кінорежисер і сщенарист. Закій. 1968 Київ театр. інст

(педагог В. Небера). 1968-94-- на сту- Ж чукркінохроюажам. Фільми «Фор. Муда життя» (ІРО, «Вдень ї

"т Тих що кував (19, «Таке щасливе життя Григорія Малинки» (1978). «Дорога завдовжки в тівстодіття» (1991), «Дума» (1960), чУк- ураїна -- земля незалежна» (1969, АВШАРОВ Борис Павлович (справж.-- Гомоляка: 1880--3ХІ 1964, Керчі - укр. актор, за. УРСР з 1951, Бать- жо В. Гомоляки. 1927-80 працював У Теах Києва. Ролі в торі. Лісовик (Лісова пісня» Лесі Українки), Жева- жін |Одруження». Гоголя), в кто - Василь (чбітер зі Сходу, 1940, Київ.

жхфі, АГАФОНОВ Євген Андрійович (291 1899, Харків--І2УЇ 1955, Ансонія, шт. Комнектікут, США) -- укр. худож: ник | мистецтвознавець. Навч. 1800-- 1 у петерб. АМ. Працював у Харио- ві, з 1920 -- за кордоном. Та: «Ломови- жи» (1907), «Дівчата» (1908), портрети, театр. ескізи АГАФОНОВ Олександр Олександро- ач ОМ, Ки укр графік жи вописець. Закін. 1971 Київ. худож інт Коедагог 1. Селіванов). Тв; живопис -- «Дихання» (ІОВ), «Втеча до Єгипту» 199у; «Закохані» (1992). 1993) та ін. Олександр || Наумович (1853-- поч. 20 ст)--укр. архітек Закін. 1876 Петерб. буд. уч-ще. З 1 працював на Україні» Збудував церкви у, селах Гюнівці, Петропавлівці, Федо- рівці, палац у с. Васильсвому (1800, всі-2 тепер Запоріз. обл.). АГИ Весиль Іванович ІВ (2І3ЛУ 1913, с. Велика Гнилуша, тепер с. Лозо- ме Ворожзької обл К укр. скудьотор мох. УРСР з 1978. Закін. 1942 Харків. худож. ін-т (у Л. Блох), 1949-54 його викладач. Працює у станковій і монумент. пластиці. Тв. пам'ятних мо- ходогвардійцям у Краснодоні (1954), монумент на честь проголошення род. влади на Україні в Харкові (1975: обиді.

за--у (співавт), портрети. Держ тр. УРСР їм. Т. Г. Шевченка, 1977. Аг Олексійович. (1817,

ІН Омександр Псков. туб--ІВ)в Качанівка, тепер с-ще Черніг. обл.) -- рос. графік. Навч. 1834-39 у петерб. АМ (одночасно з о шевайнкомй З Іво Кисті (во3- 66 викладав малювання в кадет хорпусії. останні роки". у. Качанівці Лв малюк до оповідань Є. Гребінки ХРотмистр Хрущсви. "Дива перепо- жа», «Зла людина» (всі --1844), 100 іл. до поеми М. Гоголя «Мертві душі»

курбатов В Я

Ц та Вид. 599 кп Про

АГНІТ-СЛЕДЗЕВСЬКИЙ Казимир Ген- жович ПЗ (О7)М 1898, Петербург ЛХ 1993, Київі -- укр. графік. з д. м.

УРСР з 1960. Навч. 3 1913 в Києві в ху-

дож. студії О. Мурашка. 1944-73 --

співробітних журн. «Перець». Те за. до «Їсторії Одного міста» М. Сам кова- на. (1930-31), поеми «Сої

ТР Шевченка (1958, 1963: сатири. пла-

Станхові твори.

АТРАНОВ Болодюнию (Вулькі Йосипо-

зич (А.ХИ 1918, м. Жлобія, тепер Гом.

оба. Білорусь.

художник кіно 5 товтру,

1980. Закін. 1943 ВДІК. З ї

мик-постановник Київ. кхф. Оформиї

фільми з «Лісова пісня» (І9бО), «По-

милка Оноре де Бальзака» (1967--68),

Дума про Ковпака» (1975-80), «1 ніж

то У світі (19891, «Війна» (1987-90,

6 серіях), «Добрий бог» (1990): театр.

вистави Та Ж Мала

1951-- худої

тер опери та балету). жаця» Лопе де Вети (1975, Запоріз. укр.

музгарам, трі те ін

ЧНА Георгій Іванович (5.1У 1948. с Маршинці Чернів. обл.) -- укр. вико- мавець на нар. інструментах (цимбали, сопілка, кувиці та їн), н.а. УРСР З 190 Закін. 1977 Київ. консерваторію. бу А. Попічука), з 1978-- й викладач тепер Нац. муз: академія). З 1970--8 Держ. оркестрі нар. інструментів Ук- зраїни. Автор транскрипцій тв. укр. кла- ісики, обробок нар. мелодій для оркест-

ри Метруменнів Хпрбйевєлованський джтро кексалирович 5 Каравж. - тренди ті9у.ХИ 1836, ал даними --1834. Мо- сква --10 (23). МІ 1908, тепер Рус воміарія Р рос. співак (тенор), хор. диригент, зби-

мар. у т.ч. і укр. пісні, тв. М. Бере- зовського, Д. Бортнянського та їн. В сдвому з ковцертів А-С. у Празі 186? дебютував як піаніст М. Лисенко. спорудження (в

Ініціатор «Слої зи який мав стати детром слов'ян. муз. культури (не здійснено). АДАМАНТ Самійло (2-8) -- укр. кси- ограф 2-1 пол. ЇВ ст. Автор гравюр до «Акафістника» та «Акафіста св. Барва- ря» (1783), виданих у Чернігові, гравюр «Св. Микола». «Успіння», «Собор свя- тих» та ін. Його монограма -- С. А.

О Станіслав | Михайловач (ЗІУП 1949, с. Поташ Тальнівського р-ну Черкас. обл)--укр. художник

Жисві

України з 194. Закін. 1974 Кал худож. лют (педагог Н. Чмутіна). Пі жузі оформлення ійтер'єрів архіт. спо. руд (вироби з порделяни. гутного скла, кришталю, металу). Оформив: Палац культури в є Горбакові Рівнен. обл. (ЇЗВО--82), зал органної та камерної Рівному (1984-87), голов- і-ті міжнарод, відносин при:

КО урлі 1965-40), рр з Кіа (1983-88) та Донец" (1991-94) терах с ло, Мк. р УСЕ. М,

МОВИ аккайло 1 Тс укр. кажи 18 св ПЕЗСві праовів'у Роздолі (тепер смт Львів. обл), де маг мював ікони для костьолу та картин АМи шпиталю: виконав декор. оздоб- миня палацу, жита. будияку на пл. Ри- ок У Львов (1765.

1 -- укр. художника бать- хо | син. Сергій Таденович А. СІЧ

1922. сще тепер у складі м. Ли- ісичанська Луган. обл.) -- трафік 1 жи. вописець, з.д м. УРСР з 185. Закін.

1950 Київ. худож. їн-т (у О. Шовкунен- ка), Працює в галузі книжкової та станкової графіки: їх. до та. І. Франка, Марка Вовчка, О. Кобилянської, М. Ко" шобинського, М. Гоголя, М. Стельма- ка: картини -- «Данило | Галицький» 1953), «Врожай кукурудзи» | (1984), оті корони мо М и

Карпати» (А, «Гребля, зХата ем Вишковому», ІЗаводія. (всі іо, Гнізда лелека (НИ), «Околиця сема ою

92 Сергія | Адамовича ма 1. Адамович Сергі Шоваучеико та його учи? (і. ом |Сергійович А. ЮБЛИ 5, Київ) з вописець і графік, художник т-

зно. 1971 закін. ВДІК у Москві.

напруженість» (1990-94); графічні се" рії «Київські | віддзеркалювання» (1978--90), іл. до худож. творів. Ху прумвараая ПТ чкармаль (РОЇ Королі 1 калуста» ПО), «Миргород ато дамам, Старостітські пом ящики» (І9ВО), «Мелодрама із замахом на вбивство» (1994); мультфільмів -- Лосова кісти» (ІЧУБ), «Казка про Іва- ма, Пана та злидні» (1980); театр. ви-

став. АДАМОВСЬКИЙ А. (2-3) -- укр. жи- вописець ІВ ст. Автор портрета Ява Ду-

зад кн го З

Іванович; 31.Х (12.Х1) 1855, х. Ууте-Рят- ісепа, побл. м. Палдіскі, Естонія -26./1

між з 1907. Тв. пам'ятники -- затопле- мим кораблям у Севастополі (1904. у ісшвавт. з В. Фельдманом!, першим за- порожажи, у. Тамаші ІФ, оПитру І у Полтаві (1915, встановлено 1950), удо. група фоктека в Місюорі (0905) тах.

АДАМІ Ємен Олександрович ПОКИ 1903 (1.1 1904), с. Солониця, те- М Полтав. обл--

ря М. ПІ Одексієтка. У з істор. піс (про вико, Палія, Супруе тові, гумористичні Мт, походження. (дума-пісня «Євшан- зілля» на СА. М. Вороного, пісиі на вір-

В. Чумака, Д. Загула, М. Некрасова, П.Ж. Беранже), власні та. («Дума про

1. ФО Федька» «Зап марш», який в обробці Б Гуцала увішов до

зар. Євген Адамцевич (І97І); Деякі особливості сучасного словесно -музич- ого фольклору і творчість Є. О. Адам-

мевича (1983),

АДАМЧАК Валентій (БІ 1885, Гац. шобл. Ряшева, Польща --22М 11956, Ополе, Польща) -- польс. органіст, ди" ригент, педагог. Освіту здобув у Льв

консерваторії (клас М. Соягисаї. Про моваз органістом і диригевтом хору у Вірм. соборі. у Львові, викладав орган- му гру і хор. спів у консерваторії та ін. навч. закладах Львова, керував са- модіяльними хорами. 1945 виїхав до ьщі

ЕР Герман ульдович (ХП 1890, Яблонець-над-Нісоу, Чехо-Словач- на --2)-- нім. диригент. Закін. 1924 Нім. муз. академію у Празі. Муз. осві». Ту вдосконалював у В. Новака та 1. Зежлінського. З 1924 -- диригент муз. гриву Чехо'ловаччим та Німеч- дині, На Україні, год. диригент сим. оркестру в Харкові (1932-35), оркест- Укр. радіо в Кисві (1935-37). програмах чільне місце належить укр. симф. музиці ( . перше ви- жонайня 2-1 симфони Б. Лятошинсько- то, 2-го фп. концерту Л. Ревуцького, обидва - 1936). Викладач Вищих дири- текгських курсів у Харкові, де навча- лися НІ Рахлін, В. Гольба. Д. Клебанов та ін. З 1939-- оперний те симф. дири- тент у США. 12 Тамкадо. АДОЛЬФ Густав Артурович (1901- 1ОХО 1940) укр. мистецтвознавець.

Закін. 1925 Киів. шт нар. освіти. З 1926 працював У Всеукр. істор. музеї із Т.Г ЛНевченка. Автор розвідок з ши" рана скультторах а такой про А. Бурделя. М. Еошштей- чна, М Гельмана (усі 1930), М. Пимо- менка (1938), В. Заузе (1939). С. Блокікь.

ПАН Афанасій. Ізанович. |Улазов-

тва ІЗОЛУ (12) 1888, м. тепер Черніг. обл--БМІ 1972, Ленінграді -- укр. і рос. літературознавець та, ми- стецтвознавець, з.д.н. РРФСР з 1959, чи--кор. АН УРСР з 19261 АН СРСР з 1943. Дружина В. Перетца. Закім. 1910 ІВжщі жіночі курси у Києві, 1912 -- екс- терном Кв. Ус. Прадо з історії яри Жаїв. Русі, укр-рос. літ. зв'язків, істо- трі укр. ї рос. театр. мист-ва, зокрема «Сцена та костюм з укі му тот

16--1В сто (1925). Вид.: Горячева Р. НЕ Таллмна 7 Аараногаерети РО Борис Іванович (ІЗЛІ тм,

(імферополь) -зукр УРСР з 1983. Закін. І9?5 Краснодар.

ит культури, З і --акториз 19 тод. режисер Крим. теру ляльок. Виста- ви НКашкиннки. 1. Человецького ПІФРО, «Казки «Чуковського» (1984), «Зоряний хлопчик» за 0. Уайльлом (1985), «Каштанка» за А. Чеховим 1987, «Всі миші люблять Сир» Д. Ур-

режисер, зд.м.

(1988), «Ще "Червону ша- ючку» С. Кота М С. брремове По, ко сторі С Макао

(1992) «Айболить і Бармалей» В. Коро- стильом, «Стійкий Олов'яний солда- тик» В. Данилевича (обидві --1903), «Вперте зайченя» М. Супоніна (1934), ЗЖарнавал ляльок» |В. | Куренкова

1995) та ін. ХЗВРСЬЖА Єлизавета Гриторізна Їдло-

че -- Платоновська; 29.11 (21) 168, Полтава ІЗ 194, Москаві -- укр. вок. пачка (мецщо-гопрано)- наве у. муз школі М. Тутковського, и ГцНолле і К. Еворардії. бої" 92, 18-33 солістка Кап Опери З 186 тастролювала в містах Росії. 1в9/-- іш ометна Великого гору в Моск в. тастролювала в Кисиі Гразом з А. Сабіновим), 1904 -- в Одесі.

АКИМОВ

АЗОВСЬКА Марія О. 2-4) -- укр. ак- триса. Працювала в трупах М. ницького | (1886-99), Д. Гайдамаки (1896), О. Науменка (ів), М.

жа (1900), П. Наділевича (1905), М. Гон-

чаренка (1913), Ролі: Наталка |«Натал- жа Полтавка» Котляревського), Оксана. («Запорожець за Дунаєм» Гудака-Ар- темовського), Катерина (однойм. опера Жркасаі Ярина Пилят-музака» Янчу-

рес п козаки. ІЙ Київ, худож. Пот 1У у. Кричевського, М. Боїму пу Жар по Львові (1939), Кракові, Відні (1943), Римі (1945), Буенос-Айресі (1947). Тв.: , Стаханові» (1930), «Сви- нопас», «Ударна З «оті» «и ульський Жора (1942),

рено краєвид» (1945); портреч ти -- кардинала Е. Тк (1945), єпи- опа Ї, Бучка. поета Є. Гординського

та ін. Автор ескізу гобелена «Жинва» (1936). АЗРІКАН Арнольд, Гри: по УТ 106, Одеса ЛО З Моск ствах (драм. тенорі, з-а. Ус УР, Зак ПО од рн ваторію. Соліст оперних т-рів Ха (1931-34), Києва (1934-41), Сверд- ик ронтових Фритаа Парті: АЧАрІй ник ших бригад. Партії («Тарас Бульба» Лисенка), Отелло, дамес («Отемло». «Аїда» Верді). держ. премія СРСР, 1946. АЙВАЗОВСЬКИЙ Ізан Костянтинович. ІГайвазовський: 17 (29). МІГ ІВІ?, Фео- досія --19ЛМ (2. М) 1900, там же) -- рос. живописець-мариніст. Навч. 1833-37 у летерб. АМ, з ІВ44-- академік, з 1887-- й почес. член. Член Т-ва па-рос. ху- дожників в Одесі з 1894. Тв: «Мор- іський берег» (1840), «Чесменський бій». (848), «Дев'ятий вал» (1850), «Буря». (872), «Чорне море» (1881), хвиль» (1898); численні пейзажі Кра- му -- «Ядта» (ІВЗВ), «Місячна ніч у зуфі» (ІВЗО), «Кав'ярня в Криму» (1849). Картини на укр. теми-- «Чума- жи в степу вночі» (1855), «Очерет на Дніпрі» (1859), «Український пейзаж» (0868), «Млин ма березі річки. Україна» (1880), «Весілля ма Україні», «Під час

шив» (обидві --1НОЇ). Деякі полотна присвятив перебуванню О. Пушкіна на берегах Чорного моря. 1880 засн. у

(Фкомосії картинну галерею, яку разом їз своїми тв. заповів місту. ізовський. Альбом (1983).

(АЙЗЕНБЕРГ Григорій Давидович ІВ УМ 1908, Миколаїв --5.Х 1983, Моск ваі-- укр. ї рос. кінооператор, з-д. м. РРФСР з 1968. Закін. 1930 Київ. ія-т кі ноїнженерів. 1930--41-- на Одес. кхф (фільма: «Моряки», 1939; «Танкер

1940). З 1945--на «Мос- Весна», 1949; «Сталі

ербент: дж біт 1949). Держ. пр. СРСР,

АЖаенШтАДІ Валерій Ківович (міт. ясевд-- В. Ніколаєв; ПІ 1926, Хар- жів) -- укр. театр. критик, історик теат- Ру, лелагог доктор мастектеознавств З 1993. Закін. 1949 Харків. театр. інт курс А. Плетньова). (Організатор зухерівник міської, музетевтр. би ім. К. С. Станіславського в Хаі (1955). 3 1956-- викладач Харків. ін-ту культури (з 1947-- професорі. Праці З патань естетики, театру і драматургії. ЙЗЕНШТОК ісремія Якович |201 Б 190), мита, тер Кіро- воград --2 и ениграді-- УК

рр ученим нсд, Ін-ту Т. Г. Шев- пе

1926-30. Сеі траць -- досладжения творчості 1. К ляревського, М. Гоголя, с мов'яненка, Т. ка - поета дожника («Шевченко ї народна пісня! 1938; «Шевченко ї | фольклор»

Т. Шевченко і К. П. Брюллов», обідві --1930, «Як працював Шевчен: жо». 1940),

ААЙНАЛОВ Дмитро Власович |В (2031 1862, Маріуполь --12. ХП. 1930, Ленін- трад) -- рос. мистецтвознавець, чл.-кор. Рос. АНІ з 1914. Закін. Новорос. ун-т в Одесі. Тв.: «Давні пам'ятки мистецтва. Кисва: Кисво-Софійський собор, Золо- товерхо-Михайлівськй та /|Кирилів- ський монастирі» (89, у співавт. З Є. Редіним), «Пам'ятники християн- ського Херсонеса» (191), «Архітектура чернігівських церков» (1909), «історія мистецтва» (ЦЮ) та і

ЖКВА"Хиреа дали ТЗН 1) вас інженер-фортифікатор ї аржітектор,

зни те прі укр, У проектуванні та буд-ві укріплень. У Бродах (1630-35) ї Підгірцях (1635-- Мб, обидва тенор Лан. обл вко- нав проекти фортифікацій Рашкова (тепер село Чернів. обл.) та Львова (1652. 1655).

АКИМЕНКО | Федір (справж. -- Якименко; 8 Пп по Харків -81 10м5, Парижі рр, пом люзитор, педамог 1 піаніст. Яки- менко Ф. С.

АКИМОВ Кіикола Павлович ІЗ (16)1У 1901, Харжів --6.1Х 1968, Москва, похо-

АКРОЙД.

ваний у Ленінграді -- рос. режисер ї дожних, н.а. СРСР з 1960. Навч. ПОДВТОА у ВХУТЕІНІ. 1905-68 (з пе. рервами) -- худож. керівник Ленінгр. тору комедії. В 1919-22 працював у Харкові: експонував тв. на І-й Всеукр. худож. виставці (1919), брав участь в і театралізованих свят на

млощах міста (1919); викладав малюнок ча курсах подитоса працівника (ІЗ спектаклі у терах Києва

Та 989, Харкова (з То В іступав як художник кіно, працював у

р ий кв- я р

зрив пи пана я бак

ум ра о Пана картах старо

ера флоту

АМЙТОВ Дмитро. Васильович МЕ Ге будівничий кі ПР поч. 18 ст Найвідоміша споруда -- центр. корпус палащу Лефорта, (1697-98) в Москві. Є припущення, що за том А. зведено обороні мури, її церкву (1696-98, у стилі укр. барок- жо) над Економічною брамою Києво-

Печерської лажою. ИЧ'Теодор (ЗУ 1858, Бра- шок Руунія -ОО 1958, Крани

шольс. живописець. Тв. на укр. тему: «Гуцульські б» (бл. 188І), «Свято Йордана» (1803), «Коломийка»

(1895), «Лірник і дівчина» (кін. І9 ст.,

«Гуцудка», «Дівчина з глечиком». АлевіЗ ІН (Алевіз Новий; кін.

15-іча шол. 16 ст) --італ. архітектор. 1803 в Криму почав буд-во Бахчиса- райського хайського палацу (зберігся. зьблений кам. портал), працював У скві (Архангельський собор У Крем" м. - АЛЕЙНИКОВ (Петро | Мартинович ром пМЦу с ь. тепер Могильов. обл---9.МІ 1965, Москва -- рос. кіноактор. Закін. 1936 Ленітр. інт. сценічних мисте. У кіно з 1932. На Київ. вхф знявся у фільмах «Шуми, (містечкої», | єТрактористя» (обидва -- 1930), «П'ятий океан» (1940), хОдександр Пархоменко». (1942). «Ве- шко життя» (1940, 1958), єУтамування ісараги» (вийшов на екрани 1967) АЛЕКСАНАРОВ Григорій Семенович ПІ ПЗОДЛХ 1904, Полтава -ООМИЇ 1990, Каїві -- укр. кінооператор. з. дм. УРСР з 1988. Закін. 1927 Одес. технікум.

кіентографнї, Працював ша Я сь о канофабриках. Каїв. кі. «кину

Праги

45 худож рейду ПОЗ «Черво. на хустина» (1934. У саівавт), «Соро- чинський ярмарок» (1939, у співавт. Перший укр. кольоровий (фльні. «Майська ніч» (1941), «Голубі дороги». (1947), «Мартин Боруля» ЦЗ у сшів- 5 науковочпопулярні 7. «Визволен. І ром ЗО Довженком) «Важка операція» (1957), «Весна у Киє

я Пов тав зановиу

Олександр. |Селезень: 2 (4) ЛІ 1804, Харків --1ВІХ іа киівізсукр живописець і гроз Фк зак поїв Харків. худож. шко: 20. Любимою Та. Героїчний До

бас у І9І9 р.» «Пушкін серед україн- ських селян» (обидва -- 1937), «Нічні манетри» (ІОВ), «Гайдамаки» (1939), пейзажі, портрети, плакати, оформлен- ня книжок.

дині укр. при маєте: батько й дочка. Володимир уеканович "А. ТОФУ, (2УПУЧЛВО с. Бутаївка, Ізюмського Харків. обл--29.ХП. 1893 (101 1 Харківі -- письменник. Закін. 1853 мед. Фот Харків. ун-ту, служив військ. ліка Мт, діяльність почав з 186! у. 1887 «Народний пісенник з най: рами зукраінськик сени Актор тексту оперет «За Немань іду» (1 Тена номи Грицю» на ечориаці (73 згодом їх переробив М. Старицький на драм. твори). Поклав на музику ряд мар. пісень. Окремі вірші А. стали по- пулярними піснями («Я бачив, як вітер березку зломив» ма муз. А. Рубінштей- рота сть, мій сам, 3 ельбоюм, » та ін), Людмила олоданан КП конаомтор й громад. діяч 19--поч. 20 ст. Навч. у Зах рр. у Варшав. консерваторії Автор романсів «Дивлюсь я на небо» сл. М. Петренка), «Повій, вітре, на.

українських цпісень», му В. С. Александровим. Їх аравж; мя для голосу і фи. здійснив В. - ремба. Працювала в Харкові на ниві

освіти. АХЕКСАНАНОВИ -- рос. композитора хорові дяритеяти; батько й син. Олеж- санар Васильович А. | (ІЗІІУ 1883, с Плахіно, тепер Заха! го р-ну Рязан. обл. ВМТ 1946, Берлін, покова- ий у Москві| --.а. СРСР з 1937, док-

тор мистецтвозвавства з 1940. Закін. Зв Моск. консерюторію. 1928 ство

АЛЕКСЄЄВ

рив і очолював до 1946 Ансамбль пісні Ї танцю Рад. Армії (з того ж року-- його імені). А. належать «Поема про Україну» | («Шепчу | шевченковские строки. », са. О. Количова, 1943) для СОАІста | хору з оркестром, в якій вико- Прржю немаю що аю та спе

іпр широкий» Д. Крижанівського;

«Заповіту:

"о Т. Шевченка --

Борис Одександрович А. за (УП) 1905, м. Бологоє, тепер «1--н.а. СРСР з 1958, Герой. Соц. Праці (1995). Закін. 1929 Моск. консерваторію (клас Р. Глієра). 1946-- 86-- худож. керівник Ансамблю пісні і сланцю Рад. Армії. Оперета «Весілля в Малинівці» (І937) насичена укр. нар пісенними інтонаціями. Автор обробок. мар. пісень, зокрема укр--- «Об видно село», «Чусш, брате, мій» та ін. Держ. пр СРСР. 1980, Ленінська: премія,

ЖЛЕКСАНАНОВИЧ. станісма. (дмек- ісандрін; поч. 80-х рр. 16 ст., Кромолов, тепер Польща-- ба. 1646. Львів) -- укр. живописець. Те: розпис вівтаря жостьолу св. Марії Магдалини у Львові (ІІ), корогви для храму бернардин- ців (там же) та костьолу в м. Калуші

(тепер Івано-Фр. обл: обидві --1635). АЛЕКСАЇ Ізмаїл Володи- мирович театр. критик

рос жін. 19-- поч. 20 ст. Працював у ки! ї одес. періодичних ниданнях. Був чле- мом Київ. літ-артистич. т-ва, виступав 3 доповідями про майстрів вітчиз сцени. 19Ї8 в київ жури. «Театральна Жизнь» у ст. «Український театр» ана- Хізував П'єсу «Розбійники» Ф. Шіллера вв постановці П. Саксаганського; писав. тро режнениеьку діллькість Леси Кур з Молодому театрі.

АЛЕКСЄЄВ Микола Васильович (|? (19). 1894, Моршанськ, тепер місто Тамбов. обл--2Ї 19ЗА, Ленінграді укр. 1 рос. графік. Навч. 1912-17 у

Мк худож. учаці у Ф. Кричевського, зо? -18-су петерб. АМ. В 19ІВ- 29 жив у Мисті, працював у галузі жнижкової та пром. графіки. Обкла- жики до зб. «Синя далечінь» М. Р. Льського (1920), «Золоті ключі» Д. Ре- вуцького (1926). «Шевченківський збір- ник», «Карпенко-Карий» С. Єфремова обидві --Т94), «Твори» Лесі Українки 1927-30), до тв. М. Гоголя, С. Василь- ченка, Ю. Яновського, О. Досвітнього та ін. Вид: М. В. Алексєєв. Збірник статей пам'яті художника (1936). ЖАЕКОВеВ мижанло Павлович, |У БУ 1896, Київ ЗІЗІЖ 19ВІ, Аенія-

траді-- рос. і укр. літературознавець. та мистецтвознавець, акад. АН СРСР 1958, почес. доктор Оксфордського, Паризького (Сорбомна), Бордоського, Ростокського, Будапештського ун-тів. Закін. ІЗІВ Київ. університет, 1919.

20--його викладач. Викладав 1ЗІВ у Храм. консерваторії та 19І9 в Театр. (академії історію теру і музики, пра- мював цу | репертуарному | відділі ВУТЕКОМу (1919, всі--у Києві). 1920-22 --архівіст Одес. Обл. архі- зу. Пржутського (1927-32) та Ленінгр. (з 1932) ук-тів. У київ. журна- мах виступав з статтями про рос, і зкеєвроп. | композиторів, | оглядами оперних вистав, опублікував в одес. альманасі «Посев» біографіч. нарис про М. Березовського (1921). Досліди ження з історії рос. і зарубіж. драма-

ЖЕКсеєв Петро. (Андреєв 1п58-- 1)-- рос та укр. майстер декор. розпи- у на фарфорі. Працював на підмосков- мих фарфорових феках. На поч. 40-х рр. Ід ст. був запрошений на фарфоро- бу ку с Волокитиному тер Сум. обл.) яку 1839 засн. поміщик

жлашевський. Розписував. посуд, ство"

рова сти ЖЕКСЄВ Федір, Якович. (1253 збо

1955, Петербург --11 (2З)ХІ 1824, там же| 178 пе- терб. АМ, У 1795 по- дорожував по Україні й Криму. Те. «Вид м. Миколаєва» (1799), «Вид Бах- чисарая» (між 1798 | 1800), «Міська площа в Херсоні», «Вид Херсона». Ви- жонав також ескізи проектів забудови

площ у Полтаві (1808). АЛЕКСЄЄВА-ЮНЕВИЧ Марія Павлів: Зрада ма пек вачка (сопрано) та педагог. Співала у кет ані п с Ки, муз уча РМТ. 103-167 про- фесор Київ. консерваторії. Серед уч- мів -- М. Литвиненко-Вольгемут. Пар- тії: Антоніда («Життя за царя» Глінки), Джоконда (однойм. опера Понкієллі), ре аеро ТЯ мастецтва: брати. Юрій расавнаня А А. р рі Росія) - диригент, з. д.м. о з 1984. Закін. 1963 Уральську консерва- нн ен зерно о на пере ГРУ СЛОН річебов зн р а леді» Ф. Лоу (ІІВ), «Весела вдова»

АЛЕКСЄЄНКО.

и

Ф. Легара | (1981), «Засватана --не вінчана» за І. Жарим, «Ма- ву Чи Костенко (обидві --

жінка» за укр. водевілями - Олежсаядр Василадаич Я. (ОСТ М с Беммкаво, Ноаором зоб)

укр. диригент, з-д м. РРФСР з З жа Чо лананй. комограто рію. В 1984-87 -- гол- диригент симф. оркестру Харків. філармонії та викла- дач Харків. інту мистецтв. З 1983--

Санкт 3 родео "иторб. корлювеоріх МОМ ТА красидарі - Укр кою

шозитор. Закін. 1958 Київ. консервато- рію (клас К. Данькевича). Тв. дитяча пера «Маша-розтелеша» (191), муз. комедії «Солов'ї співають весною» 1966), «Чідодліно» за Дж. Родарі 1969); поема для симфоміч. оркестру --. «Данко» (1958), «Людина» (п'ять новел. ма вірші Б. Межелайтіса, 1966), для хо- Ру, кашами кВечиро А. В Сосюри, «Земля співає» (сл. О. Довгого), ч! литва» (1980-94, цикл на канонічні лексти), «Пісні без слів» (1988-94, Мак мля естрадного оркестру)

чол

п с Велакі омти оба) --

укр. співак (бас), и. а. РРФСР з 1985. За- Львів.

Пам па р в бом чонинтаня, Пр ча дм ДР дано а ті кр («Запорожець за Дунаєм: ГудакаАр- 1УТарас Будійе», «Різдажна шт» Ло ка), Сусанін («Іван Сусаніш» мини:

АЛЕК Олександрович а М) 19, То АХ ви

там же| -- груз. режисер, н.а. СРСР 3 1976. Закін. 1934 ДІТМ. зав у біліє торах ім. Ш. Руставелі (1936-- 4), їм. К. Марджанішвіді (1971-84). 1964-70 -- у терах Києва, де поставив злкатову» Софокла (165. «Питесиу,

чу сонату» М. Кудша (1963, «Пам'ять серця» О. Корнійчука (1969), «Камінь ррусина» 0. Коломійця (1982) --в укр. драм. т-рі ім. Ї. Франка; «ШАЮб за кон- журсом» К. Гольдокі (1967). «Розлом» Б даренко ЦЮ обнат с ро Зк По Урі ово --у трі опери та ба- дав, Жаїа театр. и оС ченка, 1971. АЛЕКСОМАТІ Микола Харлампійозач (1848-1917) -- укр. живописець. Навч. 1865-68 в Одес, рисувальній школі.

з 1869-- вільний слухач петерб. АМ. З 18ВІ-- чл. Т-ва пд-рос. художників. "Ті.: «З околиць Мюнхена», «Затишний куточок», «Парижанка», «За. яитан- КО час рт АЛИСЬКЕВИЧ Іван (22.ХІ

Бельгія) --укр. живописець і скульш- тор. Художню освіту здобув у Кордо- зі (Аргентіна). Пізніше жив у Бразілі, З 1980--в Парижі Автор монумента- льних полотен у дусі експресіонізму

щемарист. За- Зо перерюою) «Київнаукфільм», пол (Сценарії уляр. фільмів «Мова тварин» Ор чи Думають, тварики», (170) 4Я та іні» (1991). «Селекційний центр. У Мировівці» (1980); мультфільму «Ос- Зрів скарбів» (1988 у співавт з А. Чер жаським), худож. телефільмів «Люди | мельфіни» (1982. три серії, у саівалт.), вера ії) Держ пр. СРСР, 19 КАліцій, Олімаій; бл. 1050 --. ТЯМИ 14, Київі -- дявньорус. живо- тасець та золотар. З 1084 нал. у візант. майстрів, які оздоблювали Успенський. зна вкоатна поміч робо моз Я імовірно" у Хана Пконоссий майстерні створив ікони для домової церкви невідомої особи, ікону Богома- ері (її Володимир Мономах перевіз до Ростом).

Михайло | Олександрович І3Ю.ІУ (12) 1859, Харків -- після 1930, та) 2. художник-пейзажист. Навч. 1887-89 у і. АМ. мав у Фосмосії під верізнкцтюом Ї ля Харкові та в Кра- мутах ямах нфаомісномка бука, ман» | (всі--1699) («Рання весна 9 Малоросії, срізка Уда біля Основи» (1900), «Залізничне полотно» (1902). жд: Катамох картин і етюдів худож: шка М. О. Алісова (1900). ААковА Ніша Умані, 16 190, Київі -- са, за. РРФСР з НО" У ПО грама Київ. театрі жа тей. Навч. ІЗ в Киів муз тежнікумі Закін. 1941 ВДІК Рохі: Ла- риса («Безприданниця» за О. ко Київ. каф: Пуся (чі

ж сти забутих предкі С. Параджанов), Параска («Кри- ож для Спраглити, 1965, вийшов на екрани 1987: реж. Ю. Іллєнко). Держ. кар. СРСР, 194, 1946. АЛАН (Аллен) Уільям (1782, Едін- бург. Шотландія - 22. 1850, там же) --шота. жявошисець, А.чА. Коро-

ма студ

15

ААЧЕВСЬКІ

лів. АМ у Лондоні з 1835. У 1ВІТ жив у родині Потоцьких в Умані й Тульчи- ні До поеми С. Трембецького «Софів- жа» виконав б малюнків -- пейзажів уманського парку | «Софіївка»: «Вид Девового гроту», «Каскад "Три сльо- ізи'я, «Великий водоспад», «Грот Беше- ри Медищейської», «Острів кохання», «Грот "Дзеркало богині Діани» (були 1815 переведені у гравюри). . А. Саприкіно. ЛОВ Олександр | Омек (БІЖ і Харк а ва ласк , кінорежисер, сценарист. РСР з 1983. Закін. 195 ВДІК (майстерня Ї. Савченко). Працював на Київ. кхф (1947-31). де разом з В. Нау- молим завершили, фільм «Тарас Шев. ізенко» 1. Савченка (1951). Спільно з В. Наумовии зняли фільми «Тривожна мододість» (1955), «Павло Корчагін» (1936), А: та В. Наумов -- співавтори Петре З Мащеніої др пр реж но). "пр. СРСР, 1985. АЛОЇЗ |Владислав | Францович (справж. - Музинант 1УП 1880, Прв- патіЗів, Петроград) -- укр. рос. вю- жончеліст, композитор. педагог. За по- ходженням чех. Закін. 1879 Празьку консерваторію. Того ж року переїхав до, Росії. викладач | Київ. муз. уч-ща РМ (класи віолончелі та Фт), виступав у складу квартету Київ. відділення |РМТ. Учасник концер- тів М. Лисенка, ПО Чайковського. викладач Муз. інсту у Ва лаві, 1891--97-- Одес. муз уч-ща 3 187 жив у Петербурзі Те: ком для віолончелі З оркестром та Фа, тріо, романси, п'єси для скрипки, віолончемі та їн АЛФЬОРОВ ігор Олександрович (251 1890, с, Костянтинівка, тепер Донем. бл. ІЗ 1978, Київ) -- укр. архіте- жтор. Закін. 1955 Харків. інж-буд. їн. 1965--76-- гол. архітектор Харко- ва, 1975--78--1-й заст. голови Держбу- ду УРСР. Одми з авторів монумента на. честь проголошення рад. влади на Ук- ура п ин вона сан ), обидва -- у. Харкові. Держ. пр. УРСР їм. Т. Г. Шевченка, 1977. ЛФЬОРОВ Микола Семенович (ІЗ (ОБУЇХ 1917, с. Компаніївка, тепер смт

Жіровогр. обл.--6ХІ 1982, Сверд- ловськ| -- рос. архітектор, н. арх. СРСР З 1978, чл.-кор. АМ СРСР з 19. Закін.

зм0 Харків. ін-т інженерів комун. буд: ва. Автор ансамблю істор.-революц. (скверу (1968-74), проектів пром. під- приємств у Свердловську. Праці з істо- рії та теорії пром. аржри.

АЛФБОРОВ Микола Федорович. (1760, Харківщина --1848) -- укр. аржітектор, травер і живописець. У 20-х рр. 19 ст. працював на Харківщані. Автор проек- ту Воскресенської церкви (1808) з с. Бе- зикому Бобрику (тешер Сум. обл.) тури, Самій Карвлавич А. (0, жум ( Суми --1901, Харків) -- родоначальник

Ю дажимівна А А ІІТ 14 м Борона, тепер Черніг. обл- -15.МШІ. 1920, Хар" жів -- педагог. діячка нар. освіти. Дру- Жжина 0. К. Алчевського. Заси. у Хар- жові жін, недільну школу, якою керу- вала 1862-1919. Обстоювала укр. мову, аросагувама ість Т. Шевченка,

читати |цнароду»

Кі Оі «ка доро» ПО з заннмотю і, зпернлуната

пережите» (1912). Їхні діти: Гри

Омежсійович А. (866, Харків --1920, Москва) -- співак, піаніст, зедагог-вокаліст. Закін. 1887 матем. асжрааторні зо навчався В Халк позиції до 1803 (у С. Тансево). Жив У Харкові, де орі оркестр бала" заєчників. Та ія, сим. карти: ма «Альоша Подович» (ІЗОМ, уперше виконано у Харкові), романси на сх. Т. Шевченка («Чого мені тяжко»), 1. Франка («Безмежнеє поле»), Лесі Українки («Стояла я | слухала весну»), Ж Аичської (пд го пон ложна»); обробки укр. нар. пісень, по- сібники з вокалу: "Таблиці дихання для співаків та їх застосування до роз- витку основних якостей голосу» (1908, ТОВ, 193 та ін Пиви Олексійович А. 115 (ОХ 1876, Харків --27.ІМ (ПОМ) 19І?, Баку, похований у Харкові) -- (співах (мірико-драм. тенор). Закін. 1901 Харків, упеть співу нава. у брать. Спі-

сценах Петербурга (1901-02), сля ноя Лондона (1906), ки ), Парижа (1908,

рання Марселя (1914), опери С. Зиміна (1907-08, 1915-16) та Вели- кого теру (1910-12) в Москві. Гастро- дював 1914 на Україні (Київ. Одеса, Харківі. Організатор і перший голова 10910--12) укр. літ-мистецького т-ва «Кобзар» у Москві, в якому виконував твори укр. композиторів, виступав з моквідями про укр. сучас. музику, В репертуарі - 47 партій, серед яких: Ан- дрій («Запорожець за Дунаєм» Гулака- Артемовського), Петро («Наталка Пол- іташка» Лисенка), кобзар Стан («Кобзар».

АЛЯБ'ЄВ

Бенак Феррарі) Герман («Пікова дама». Чайковськогої. Вид. Івановський П. ЗМилославський К. Іван Алчевський (1922); Іван Алчевський (1980). Христи-. ма Олексіївна А. (4 (16). 1882. Хар- жів --ШЬХ 193І, там жеї -- перекладач ї педагог. Навчалася в харків. жіночій Тімназії. Літ, діяльність почала 1903. Була членом Всеукр. т-ва драматургів. ї композиторів. Автор драм. поеми «Луїза Мішель» (переробленої на кіно- сценарій), п'єси «Загибель юнака», моретто (опери «Кочубеївна» | (муз. В. Костенкаї, інсщенізацій. оповідань «Анулювали» | «Унтер Пришибеєв» ежова (а 1929-31 ЯБ'ЄВ Олександр Олександрова: (4 ЦІЗІМІІ 1789, Тобольськ 2-22. бЛИЇ) 1851, Москва --рос. компози- тор. До 1823 був офіцером. Військ службу починав у 3-му Укр. козацько- му полку в м. Білій Церкві. Збирав ї обробляв. укр. нар. пісні. Підготував. спільно з М. Максимовичем першу в Росії нотну збірку з 25 укр. нар. пісень «Голоси українських (пісень. видані Михайлом Мажсимовичем у власній тармонізації» (1834). Пізнише А. гармо- мізував ще 12 укр. нар. пісень (шість видано 1830, 1850. 1884. шила до Повного зібрання творів. А. Автор понад 150 романсів на вірші 0: Пушкіна («Я ває любнло), В. Жуков- ського, На вірші М. Максимовича А. створив романс «Мрія» (1833). Й. Ви. твицький налисав цикл. варіацій, на те- му найпопулярнішого романсу А. «Со- дома» а А. Дали Сараа нта опер, бадет, симфонічні хори та АЛЬБЕРТІНІ Джоакіно | (1751--18И, тент.

(поч. 19 ст). Те: опери - «Дон Жуан» (ІУВЗ), | «Вергілія», | «Капельмейстер польський» (1ВОВ), кантати, симфонії

та ін. АЛЬБИКОВСЬКИЙ Микола К/

йович (201 1877, с. Гільці, тепер Пол- тав. обл.-після 1933, Одеса) -- укр. драматург, актор і театр. діяч. Творчу джльність почав у рос. трупах А. Лян- тварьова (Лохвиця), С. Тамаріна (Глу- жів). З 1898--в укр. трупах А. Витви- дької, 1. Дорошенка, П. Хмари та їн. Як драматург виступав у жанрах водевілю («Невірний товаржш», 1605, «Райські ічародії, 1901), драми (єЧародій Твар- довсьКИй», написана 1903 за оповідан- ням «Пан Твардовський» Ю. Крашев- ського). Побутові п'єси: «За долю мир- ську» (1909), «Кінець світу» (1911), «Го- родські міщани» (1914) та ін.

тема відбжта у драм. творах

Двіпро» (1916), «За волю і долю», «Ох, та ве люби двох», єЖартівниця» (всі --. 1913). Після жовтня 191? А. звернувся о тем, пов'язаних з життям села і міс п. Лобас АЛЬБІНОВСЬКА -МІНКЕВИЧ Софі Юдіанівна (ІВ. ХІ 1886, Клагенфурт, Аг стр Льв яольс. живописець графік, Нав у ху- ож студіях Відня (1901-06) Парижа (1906-09) та у віден. Вищій школі ужиткового і декор. мист-ва (1909-12). З 1912 жила у Львові. Те.: натюрморти ій пейзажі України. ЖЛЬБРЕХТ Аюдріг Карлович (дУ (ВЛ) 1844, Петербург -- після 1899, Саратові -- рос. ї укр. віолончеліст. За- жін. 1863 Петерб. консерваторію. 1875-- 78 директор 1 викладач Київ. муз. учеща РМТ (за його шкщіативюю в уч-ще були ПОГ Альтані, Г. Ходо- рокький, 0. Шевчик. В. Пухальський та и, директор муз. частини Київ відділення РМТ, ого оржест:. Ру В репертуарі. «Талець запорожців» та «Українські народні пісні для хору» 0. Сєрова, «Малоросійський | коза- доку Б Напровника Вальс фантазія» МЕ Глінки, мфонія М. Бетховена. т ін. Виступав ях Соліст-віолончеліст. та у складі ансамблів. З 1878 викладав. У Моск. консерваторії, з 1893-- в Сара: тові Те. для віолончелі, посібник «Школа. три ма. віолончелі» (1875, 1899). Павло шФедотович (ЩІб (ОВТ 18, київ 16 том же укр. архітектор. д. чл. Академії архри пд жін. 1904 петерб. Ін-т цивільних інже ері», 1917. петерб. АМ. 1918 --20 зхітектор Києва, 1922-24 -- київ. 7Уб. аржітектор. Один з засновників ки. котел зжіжтуюно та ху. дожнього З ФІ). Серед уч- Я ва болотний, Юрченко, І. Шлара. Споруди о Пед. му: зей (1909-12, тепер Будинок учителя), Ольгимська гімназія (1906-27, тепер дин з будинків НАН України), будя- ок на вух. П. Орлика Ме І/15 (1911--

1. М-во закордонних справ Ук- зміни), Будинок лікаря на вух. Вел. Жи- томирський Ме 17 (1928 -- ЗІ), житл. бу-

жнок ча вух Омся Гончара б А Се Харків тракторного з-ду ПЗ), самок ційна станція 8 Мирокіці (925). ПА

щтвом А. в Києві відбудовано КАЗЇ) Марінський палац та ун

зруйновані па час Вел. Вітчкзи. війни

тАМОНТЕ Марчио (Мартин. зу 1657 або 1659, Неаполь -14ЇХ 1745, Лінц. Австрія) --ітвл. живописець: Навч. в АМ у Римі. З 1684 жив у Жовк-

г

АНГЕЛЬСЬКИЙ

м пнєр Льамої змі, ж рував ки У, та Під- аж Налисю для пк парт рогхися «Битва тд Віднем», «Битьо п

Акстрії ААЛЬТАНІ Ідолит Карлович 15 (ЛУ Мб. Катеринослав. губ--ТРЛІ 19І9, Москма укр. 1 рос. дюритент, хор- менстер 1 педаго Чл. франц. АМ'з

ін. 1866 Петер. консервато- М ом борна Вод хамаозиції М, Заремби та А. Руб штейнаі | У хормейстер | диригент, 1874--82- гол. диригент Київ. рос. пери. Серед перших тут постано- вок "- «Різдвяна ніч» М. Лисенка, «Оп. ричник» ПІ Чайковського (обидві -- ПНУЧІ, «Галька» С. Монюшка (1825), й ВТ, протея рова зигував симф. кон- ертами ЄМТ брав участь у концер- ка, викладав У Київ. муз.

Уч УМ Мото диреєтой ФРН

ЕНБЕРГО Марін Львів - 23. 1943, Варшава страчений

аби 1907, зам. фашистами) -- польс. укр. дяри- тент та підиіст. Закін. Львів. консерва: торію. 1939--41-- концертмейстер ї ди ригент Львів. теру опери та балету. ди-

оркестром Львів. філар-

АЛЬШИЦЬ Леон Якович (17 (30). 1910, Житомир--21Х 1983, а -- ук художник гру, з. х УРСР 1978 зак й Київ. худож. ін-т (у В. Татліна). 1929-41 працював у київ. терах, з 1945-- в одеських. Оформив вистав «Діти сонця» М. Горького (1937), «Бро- непоїзд 14-49» В. Іванова (1950). «Спра- а» О, Сухово-Кобиліна (1971) та ін. МБРОС Владімір (ІВЛЖ 1890, Про- стейов, тепер Чехія - ІМ 1956, там же) -- чеський композитор і диригент. Навч. в консерваторії у Франкфурті. ПТ. на укр. тему -- фп. «Медитації на українські народні пісні» (1952), симф. Трилогія | «Бескиди» | (1928), "опера «Украдене щастя» (925) за драмою 1. Франка. АМВРОСИМОВ Михайло Андрійович (ІРУБ, Петербург --1825) -- рос. і укр. архітектор. 1802--17-- полтав. губ. ар- хітектор. Автор тен. плану забудови Полтави (1803), зокрема проектів ан- ісамблю Круглої площі (І8О9), театру (ІВІОУ та ін. споруд.

АМВРОСІЙ (8-2) -- укр. гравер ІВ ст. Жив і працював у Манявському скиті тепер Івано-Фр. обл.). Зробив малюн- жи до рукописного («Ірмологіону» (1731-33). Під малюнками «Євкарис- тична трапеза», «Спас нерукотворний», «В'зд в Єрусалим» є підпис «Амаро- си АМОСОВ Євген Васильович (7.ХІ 1935, Нерпо Бодайбинського рену обл) --роє. ї укр. архітектор. Закін 1969 Новосибір. іяж -буд. ін-т. Оси. ро- боти: науж-тех. б-ка на ? ман. томів (1966), геровокзал (1967), хокейний ста: дон (1968). готель «Інтурист» м 1509 місць, всі -- у Новосибірську: кри- тий ринок на 300 місць жита. району «Перемога» (ТОВ?) палац піонерів ї школярів (1990, у співавт. обидва У Діиропетровську); пансіонат у Ново- московському Дніпроп. обл. (1991). Держ. пр. України, 19І АНАНЬЄВ Олександр Миколайович 1 (24) МИ 1912, с. Велика Орловка, те- Ростов. оба. Росія - кр. актор, м.а. УРСР з 198. Закін. 1939 Одес театр. уч-ще. Працював у Кам'янці дільському, Запоріжжі, Одесі, 1956- рр но а о б (Камінний господар» су Українки), Пашкевич («Дума про любов» М. Стельмаха), Бризгалов («Кафедра». Врублевської. Автор п'єс (Окремі (ставилися в Чернівецькому

Пи АНАСТАЗІЄВСЬКИЙ Микола (УП 189І, Скала над Збручем - 28 1974, Міжневлоліс, США) --укр. живопи: ісець, графік. Закін. краківську АМ. Ви- жладав малювання в школах Польщі (о 1939), в укр. гімназіях і тех. школі У Холмі (1940-41). З 1950-- у Міннеа- полісі Тв: «Кам'янець-Подільський. Твердиня» (1919), «Портрет Катрі Гри зневич» (1947). Автор численних різдвя- них | великодніх листівок. С. Білокінь ААНАСТАСІЙ (2-3)-- укр. гравер се- ред, ЇВ ст. Чернець Києво-Печерської лаври. Тв- гравюра на міді «Велякому- чених Дмитрій уражає диявола».

АНАТОЛІЙ 1-1) -- укр. художник 2-ї пол. 1? ст. Чернець Почаївської лаври. Автор картини «Облога Почаєва тур- ками 1675 року», відомої з гравю-

Н. Зубрицького (1704)

ТЕЛЬСЬКИЙ | Дмитро | Іванович (ІЗ 191, Вільнюс --1937) - - укр. жи- зописець і трафік. З 1920 жив у Полта- ві. Те. «Інтер'єр-кімнати М. О. Яро- шенка в Полтавській картинній гале- рреї», «Соняшники», «Стіжки» (всі-- 1926), «Жовтневий сад. Полтава» (1928), «На Пслі» (1929); заставки до книжок та ін.

73

АНДРЕАДІС

АНДРЕАДІС Галина (справжнє - Ми- їв; 221 1932, м. Ставрополь) -- укр. співачка (меццо-сопрано). Закін. хон- ісерваторію в Буєнос-Айресі (Аргентіна), хе 1960 працювала солісткою оперного. теру, «Колон». Серед партій: графи- ня Монморансі (ТАнна Яросладна - королева Франції» Рудницького), Мар- Фа («Хованщина» Мусоргського), Мати («Мавра» Стравинського). 1963 переїха- да до США" В концерт. репертуарі, твори укр. та зарубіжних компози-

в. АВАРЕЯКО диатро. Андрійович (301 1864, с. Трудовач, тепер Львів. обл.

шисував укр. нар. пісні (слова і мело-

АЙ), частину яких вмістив П. І. Бо- жанський у зб. «Русько-народні га- Хицькі мелодії» (1905-12). Автор збі- рок «Вінок з народних мелодій» (1885), «Звуки України. Українські народні тісні з нотами на один голос і з повним. текстом» (1919). П. Мереедик. АНДРЕЙЧИН , лндрів | Михайлович КЗЛХ 1865, с. Устя Руське Горлицького лов. тепер Польща --41 1914, Львів) -- кр. гравер | літограф. Закін. 1886 ьвів. худож-пром. школу. 1893-- 1914 мав у Львові власну літографію, де видав «Вишлвки Східної Галичини» (1895); «Українські монограми для вя- шшивок хрестиком і гафтом» (1696), «Альбом рисунків знаменитих архітек- турних пам'яток України, Росії 1 Біло- г

русі ( і. ва Іванович (справж-- Пегирев: 14М 1869, м. Вознесенськ. тепер Микол. обл.- після 1912) -- рос. скульптор. Навч. 1888.-94 в Одес. рисувальній школі, з 1864--в ХМ. Та; пам'ятних В. Карезіну Хар- кові (1905), надгробок, М. Римського Жорсакова (1913. зв єском М. Реріха) улексвндро-Невській лаврі в Петер-

на ІДРеЄВ Борис Федорович І271 (зу 1915, Саратов --25.ГУ 1982. Москва -- рос. кіноактор. и. а. СРСР з 1962. Закін. 1937 Саратов. театр. технікум. Знімався. ма Київ. жхф. Рохі: Назар Дума («Трах лористи», 1939), Харитон Балун («Вели- же життя», 1940, 1958), Довбня («Богдви. Хмельницький», 1941), Лучкін («Мак- ісимко», 1952), Гризлов («Де

1967, Одес. кхфі. Знявоя У (сщенаріями О. Довженка: «Поема про море» (1958), «Повість полум'яних літ» БІ), уоЗачарована з Десна», (196).

Дара премія СРСР, Мб, 190, В Василь (2-8) -- укр. гравер ої пол. 19-- поч. ІВ ст. Тлюстрував

зб. оповідань «Небо нове» І. Галятов- ського (1? ст). Гравюри Г. вміщено у «кужбушках» -- альбомах посібниках з мист-ва для учнів і викладачів іконо- писної майстерні Києво-Печерської

мери. АНДРЄЄВ Віктор Семенович І16 (29).1Х 196 харків та мості зар те ітектор, м. арх. СРСР з 19? За- кю Харкія кулони У, Харкові (будинок дру- кари ПО ай ра узасть у ДО тен. плану Великого Запоріжжя 1930-32). Згодом -- у Москві. Держ. тпремія СРСР, 195 АНДРЄЄВ Володимир Антонович ІО5 МІУ ТЕта Омесьс чі рос укр. ри сувальник те гравер. Навч. з їво рисувальній школі М. Мурашка, 1890--91-- у петерб. АМ у В. Мате. Те «Портрет В. Дашжова» (1900), «Біля мечеті», «Портрет літимого чоло: ікан; ід. до пюєми М. Гоголя «Мертві жуші» (190), Володимир Іванович (ВІ Щ99--укр, дюннон, Намо, у нів. рисувальній шкоді рашка, зрвоєту петерб. АМ у 1. Редіна Тв: тисьменниха о Мачтета» «Дніпрові далі», «Вечір» (обид- Еа ЗМалжний пмузанаить Каб), «Б пошуках б (Твою, «Крим у грудні Сіжнам ПО Микомі А пава 173 Москав АХ же) -- рос. скульштор, з дм. РРФСР з о нави. ТАТ у МУЖА. Пре мюмав у галузі портретної, жанрової те можунект. скульттури. В 190? виконав проект пам'ятника Т. Шевченкові. брав участь у конкурсах ма проекти пам'ят- яиків ооєтові у Кисві (1913), Харкові те

Камені (920), АНДРеЄВ Микола | Олександі Кррижие зо Акдрееьерня НО

у пиво Москмі -- рос. співак. драм. тенорі. З 1857 виступав у Петер- бурзі 1 Москві. І872--76-- соліст Кі рос. опери, учасник концертів Київ. віддалення РУТ, викладач саілу 1873 - За Каїв муз. учщі Парті Собініт (Життя а царя» Глінки) Киязь (2РУ- салка» Даргомижського).

Павло Сергійович (1869 -- 1939) - рос. і укр. архітектор. Не ваг 6 в петерб АМ Працював у

будинки Волзько-Камського банку (І9і2а, тепер. вух. Хрещатик Ме 10, торг. пасажу з прибутковими будинка: ми (91-- 1 В 30-х рр викладав У ка

Тк буд технікумі, Марі 1 Федора

(справж.-- Юрковська: 1868, Петер- бург--В8ХІЇ 1953, Москва) -- рос. акт.

Ж г;

би

івович 2 там

ужса і громад, діяч. Полодяза з зара дворян. Сцентч. діяльність почала 1894. 1898---1905-- актриса МІСТУ. Одна Татри ОТ, заз аралюнй Ж п В Іон актриса ка перу "Соловцов». Ролі: Маша |«Три се- стри- Чекова), Ніва («Маскарад' Лер-

Олена Федора (І5УІ

учнща та спец муз стколя. 1963-- У значних «Мя- сткатю» та «Музична Україн» Та" «Романе» для труба і и. лька» для бандури (обядав --1957). Фієса на тему укр. паро питі «Там же- ме р (1963), понад 30 сн 1 ро- мансія. понад 20 корових тв. І«Три сля жи». «Наймичка» на сх. Шевченка). об- робки укр. вар. пісень. Музикознаво сно свароничного з ораотру нічного | оркестру» (1985, 1990), навч. посібник «Основи музачної грамоти» (8 вишускія. остан у та ін ван (Котляр: 2-2) -- укр. ливарних кін. 17 ст. Працював у Новго- роми Сажрському . Вдлка, зх мсавеого. хпаського монастиря. давія. багато ор- нажентований, із браженних Сожа » ЛЄВСЬКА Ніна Костянтинівна Хирів, Каб "укр, музакознах вець. композитор. з журналіст УРСР з 1983 Закіж. 1934 Київ. кон 17,9 реєроТкаченко та Р "Жуковї 1953-- з 19Р0-- гол. редак. Р відділом) муз. редак- тр радо. Тв. «Дитячі опери ча» (1962). стати рецензії, задо Автор корів, вокал. ансам: романсів музики для дітей, пі- ке Бара Кора вишуивать»). Вокал. цикл «Моє кохан- я» на власні поезії ЛЄВСЬКИЙ | Леонід | Іванович ІА 1942. М. Лубни Похтав. обл.) укр. графік. живошисець. ст з.х України з 1994. Закін. 196 Київ. ужт Мистецьку освіту здобув 1957-- 58 в худож. студіях Лубен. 1958--61- м.Сов. Гавані Хабаров. кр. Тв. оформив жнити ПІ. Толочка «Київ ! Київська зем ля за доби феодальної роздрібвеності ЖИ КИ сторіч» (1980). «Стародавній. Київ» (1983), альбом «Крізь віки, Київ в образотворчому мистецтві ХП-ХХ істоліть» (1982). «Український портрет- ний живопис й половини ХІХ століття» В. Рубам (1984). альбом «Ми: стецтво, народжене Жовтнем | Ук-

родах актив» ГІ901). Жазюцисти та. (пейзаж)

пер. праці з питан» ображотвор. мата Да ен 5

Фая Василівна 7-2) -зукр. актриса 1 швачка кія 19-- поч 20 ст Працюва- ла у трупах М. Кропивницького (1889, 1. Сагатовського 1903-05). О. Л. Сухо- дохьського |ТУР-08і А Сабіюза ПІІ свого чоловка 0. 0. Суко- дольського ПОТ та я НАР Серсв Грагоровах ТОЗИХ |5.Х) 1898. м Купянськ. гопер Харків. обл.--9Х 198, Москва| -- рює. та укр. аржтектор. Закін. 1927 Мох вище тех учще Працював на Укра- іш 195-6., Спорузи, | Джирогео ж В. ГОЛекіна (1929-30. у спвавт) се Ме 6 у Запоржж. (І) жити буджнок : суднобуд тежнікум у Каєз: (1955-56). З 1956 -- у Москві. АНДРІЄНКО-НЕЧИТАЙЛО | Михайло (Машель) Федорович (29.ХІ1 1894, Хер- сов ЗІОІХ 1982 Парижу - укр Жждво- акець і театр. кудожник Навч І 19 у Петеро. рисувальшй шком ори Та заохочення маст-в. І9ІВ-З19-- Ку" дожник Камерного тру КО Микла- хжеського в. Одесі (вистава «Електро» Г фон Гофмансталя). З 1920-- за кор- мовою (оформлював вистава у Бухаре- сті, Празі), з 1923-- у Парижі. Входив. до паразького Т-ру укр. митців Ібалет «Жарчатиця» І. Страманськогої. Жизо- лися) тв. у кубоконструктивістськиї манери «Композиція», «Конструкція» (обадва --І9ММ) у стилі сюрреалозму ай ЧПрофь йо моря» ЦІ934) у поєднанні «Рожеві плями» (1964), «Сце-

стилів: мічний простір» (1970). Мистецтвознав-

чі статті. Вид" Січлиський В. Андрієн жо ПОЗ); Маркаде ЖК. Маркаде В. Жамерне мистецтю Андрієнка «Все- сво 19 Ме

---укр живописець 15ст. Жив на Воляні. Очолював роботи хо розпису замкової каплиці св. Трийщі з Любліні (Польща). Під фрескою із обреженаям Христа -- дата ЧІВ іде

тис АНДРІЙЧЙНА (Многогрішний: 2--2- укр. художник-мініатюрист 16 ст Працював ка Волині Автор портрета Грагорія Двоєслова до «Служебникз» (Ка под. 16 ст), заставок. букняць, 30- бражень євангелістів до «Четверосван темія» (1575). А. вважають автором мі-

«ХОХМСЬКОГО (свантелія»

АНДРІЙЧУК

жа оно Жито- ах є тепер

укр. графік, зх. УРСР з а. барі пай б дає удо У щі, 1956--62-- Київ. худож. ті. Тв літографії - «Літо», («Гаряча | пора» обидві --1962), ти. всевидящеє

око. (1963), «Воля незламна» (1964), «Побратими» | (1979),

«Подолявки»

труді ля» (986). за мотивамах поєзій Т. Шев ченка (1990). ХНАРЯНЕНКО віра Іоана, ЛИ 1946. м. Гадрут, Азербайджая) -- співачка, ме. України з ПО Заків. 1975 Казах. консерваторію (Алмати). 3 продітна Луган. філарномії ІДРІЙШЕВ Павло Іванович (1875, Ка- МА ода, Харків" укр. яудожних перу. Навч. в Учощі тех рисуван- ЗАГАЛ Шпгл в Петербураї 16 08 оформляв вистави. у хиїв. т-рі «Со- ховцов» (зГамлєт» Шекспіра, «Ерос ї Псіжея». Жулавського, «Їванов». Чехо- за), з 1909-- у Харк никова («Марія Стю неціанський купець» Шекспіра). Вихла- дав рисунок у гімназіях. 1920--28--

ХНАРУСЕНКО ", дматро,

Дмитро | Васильович

(АХ 1885, с. Решетилівка. тепер смт 1965, Суми) --

Полтав. обл. --1ВУП 1 1921- викладач. співу, керівник хорів, організатор |капел | бандуристів на олтавщині (1927-32), Кривому Розі. (1929-31) та їж. а також першої на Ук- раїні капели бандуристів при Палаці культури з-ду їм. М. В. Фрунзе в Су- мах (1947). Автор пісень укр. нар. інструменти (бандури, цимба- и, сопілки). 5. Желлшнський. АНДРУСЕНКО микола Іванович (ІЗУ 1925, с. Мірошняківка, тепер Харків обл.) - укр. актор, н.д. УРСР з 1979. Працював у Львів. обл. укр. драм. трі (Дрогобич, 1946-57). з І99--у Крим. му ватрі, (Стифероподьі Род зний («Наталка Полтавка» Котлярев- ського), | Шельменко | («Шельменко- енщик» Квітки Основ'яненка), Боруля "Мартин Боруля» Карпенка-Карого). Терешко, Колобок. («Трибунал» Мака- йонка), Лео Воляпюк, Пелікан («Сіль- а у ірмицеся цирку» Кальнама) АНДРУСЕНКО (Олег Володимирович со м. Герца Чернів ОБУ жінооператор. Закінчив 1975. Київ. театр їнст (у В. Смородіна та М. Чор- кого). З 1974--на чУкртелефільмі», де зняв фільми «Зачарований вітряки о то | відповідальний»

09, побратим (ОР, і зар

інції року» (1980), а Р ло

ний день» (1982), «Іван Миколі

Пот), ау ех Су НАРУСІВ Петро Кай

28ХИ 1981, м. Рівергед, шт. Нью-Йорк, США ука. художацк леми па промах, діяч. Закін. І

МОЗ ї90-у, Філажелифії (США, годин їз засновників | викладач (1952--. 73) «Укр. мистецької студії» Те. «Сва- зажия Аки сла ОО, Кир

"Бій Ігоря з полов- ди міжат «фрнцучяї посли у Ярослав БІЙ пт Койотопом «Бог.

маки На дворі гетьма- ма Розумовського», «Зустріч гетьмана Мазепи з Костем Гордієнком»; ікони. Розписав церкву св. Йосафата у Філа-

Хидрушийський дір ПО

укр. художник ІВ ст. 174 спільно з 8. Петрановичем. оздоблював королі замок у Жовкві (Львів. обл.). АНАРИШКО укр, художник 19 ст. Працював у Львові. Виконав ри ци Аля гравюр. Субота усопажх преподобних отців» до «Три Ай пісної» (1664. Львів), АНИЩЕНКО, Алла Михайла, (24 1999, | Полтава) --укр. | архітектор, арк. УРСР 3 1985 Закін. 1960. Кий худож. ін-т. Споруди: готель «Либідь». у Києві (190), криті ринки в Черкасах |та усним), Каємі адоничной, 973), Рівному та Харкові (обидва -- Р умаерам Пе го рну (1982), критий ринок ма Печерській пл. (1984). всі--у Києві, ринок у Ма: хачкамі в Дагестані (1988), ку оздоровчий комплекс у м. ме. обл, (ЗМ), Те: «Архітектура споруд з висячими покриттями» (1970), «Громадські будівлі з застосуванням мегких металевих. конструкцій». (1976). ж. пр. УРСР. 1982. ді КО Микола Федорович (ІЗУ 1915 м. Мемітополь Запорізької обл) --. укр. театр. художних, зх. України з 1983. Вчився в Харків. худож. школі (1933-38) та Харків. худож. яті Пов Оформа» вастадю: чНамр ПТ. Шевченка (1946, Терно- п Збаркарии М Горлого, ПОВ, 1Охруження Бальзамінован О. Острав

1906, тепер село Львів. обл

чав

пері Миколаєва; см'яю за Ї. Нечуєм-Левицьким (1981), "Річард

лнтОНОВ

МІ» У. Шекспіра (1984). «Шельменко- денщнк» Г. Кигтки-Основ'яненка (1990). всі -в вар. трі Будинку культури. с Вищетарасівка Дяшроп. обл. Вид. Ваставка творів художника Анищев- ка М. Ф. Каталог (1963). НОСОВ Володямяр Андрійовач (21 ізао, Мінськ. Білорусь -- Укр 1 рос режисер, з. м. України з Мб Блоруб театр. худож. інт, ІГР Харків. ін-т мист-в. у трак Харкова, Сімферополя. з 1989-у рам. рос. драм. т-рі Вистави: ге кень-чоловіж» О. Островського (1969. для фар У боро (8 й сля ловзі,

уро Бомарше

лишо (1995). АННАТО Пальміра Францівна (2-- 16.М 1899, Петербург, похована в Киє-

Розескони (1895), укр. діячів мис- зм Бога Ми Михайлонич, А. 4 с. Острів, тепер Терноп. обл.) актор, ді » з.а. УРСР з 1962. За: жін. 1969 Львів. ковкерваторію. (клас. Ю. Луціва), Працював у Тервоп. хор. жапелі (1940-41), трах (1944-63), з 1963-- у Львів. укр. драм. тери ім. М. Заньковецької. Род Михай- 9 Гурман | «Украдене щастя» Франка), Гонта («Гайдамаки» за Шевченком). Михайло («Суста» Карпенка-Карого), Кречинський («Весілля Кречинського» зала Автор. інсценізації Річниські» (у співавт. з Ї. Віль- трав роль Сулімана), пес" им «Мотря» (І нау бобадяі -198ду, «Жабуся» Запольської. та ін. музики до вистав «Наливай- жо» за 1. Ле, «Зоряні ночі» В. Вакулен- жа, «Розлука» за І. Цюпою. Михайло Михайловач А. (231 1923. с. . тепер Терноп. обл ЗІУШІ А ри кана настецю звавства з 1957. Закін. 1953 Львів. ков- серваторію (у М. Колесси), 1957--93-- і вакладач, аспірантуру --при Київ. консерваторії (у М. Вериківського). В консеі і вів клас хор. даригу- вання, С учнів - А. Кушніренко, О. Волинець, М. Кацал та ія. Зіновій Богдан Богданович. А. (БІ 1940, с. Острів Тернок. обл)-- хор, дяригент, в. а. УРСР з 191 Зак 1969 Львів. КУ М. Колес-

(сш). 1969-84 -- диригент капели «Дум- жа», з 1984 -- худож. керивник | ГОЛ. жригент Держ. чол. хор. капели

дл ого. Тригорій. Миколаїювач

ОВУТИТ 1929 с. Степанівка. тепер Залю- обл.) --укр. актор. н.а. України з гаки. В др сю при о різ. укр. музгараж. т-рі (курс В. Мали: раї. Працює в цьому т-рі з ІЗ (з пе- рервою). Рохі: Микола | Наталка Пол. тадка» Котляревського). Гусак («На- запорожці» Довженка), Яша

АНТОНИК катала Дюмама (6 1922. м. Бер, тер Закци. обл) укр. мистчва, з.м.нтв. С ЗТ ткали, зання жилими тощо. Боглав-Ігор (5.Х 1909, с. Но- яки. юр Польща БУГ 9, Ди уко пот і мистецтюзвавець. "Львів. уст, Завчну роль У жена зідрають муз. живовис та - мистецькі образи і форми (клига «Велика Гармовия», окр. вірші). Автор Стах Пука А. Рудяицького. 199, У ого, ститей | «Монументалький

реалізм «Між змістом і формою» (бл. Націовальне мистецтво» (1933) та ін. За мотивами поезій А. компози-

жать орли М б Гр

життя» для баса 1 сопрано

5 Гор у утри

о вч зо дин»

іони 1 укр художник се-

рада соб

застира, ЖЕ» У Городищі ні створював фрески. У костьолах Воля:

Город Бета нот Ізанович їз, СО) -укрозятор. а України з 19бі, Зак. 1960 Харків. театр. їм йкуре 0. Сердюкаї. З цього ж року Харків. ТЮГУ. Роді: в'татрі - Жева- кіш (кОдружевня» Гоголя), Адам («Бо- Жжественна комедія» Штока), Журден Г«Мщанни У дворластві» Мольсраї. в жіно". Пташікій («Повість про Гіташкі ам, 1964), Ярема («Кармалюк 1986; бно оре Крона

Володямир У о тист, з. а. УРСР з 1960. Закім. 1955 Київ жовсерваторію 1 (1967- аспіраятуру в А. Проценкаї, її викладач з 1960 (тепер Над. муз. академія, з її, зав. кафедрою з 1984). З 1955 -- соліст.

АНТОНОВ

оркестру Київ. теру опери та балету (тепер Нац опера України). Лауреат Всесоюз. (1957) конкурсу музикаятів- виконавців.

АНТОНОВ Леон (2-2) -- укр. іконопи- ісець кін. 18--поч. 19 ст, Працював у Жисві. На замовлення Кисво- ської лаври написав ікони (1811) для йконостаса Антоніївської церкви на Ближніх печерах.

АНТОНОВ Семен 0-3) -- укр. будів- мичий 18 ст. Архітектор С: ого й Михайлівського. мова

У Феоранії під Кисвом Па пе

рову

ЙНІН Павло Павло- р ст (Самар. обл--25.11 1985, і) -- рос. актор. м. а. УРСР з 19. 1936 сту- мю при Цеятр. трі Ред. рії в Моск

1ві. Працював у т-рах Москви (1936-41, 1945-48), РР оС рос. драм. терії

(«Відкритти» Шербака), Астров («Дядя Ваня» Чехова), Фердінана, («Підстув- нти і поданням Шаллера) Каспю КОтилом Шексан ІНТОНОВИЧ | Дантло

тр Булки І а м. Білопілля, тепер Сум. обл--8І 1925. Харків| -- укр. актор, н.а. СРСР з 1954. Закін. І9ІЗ Київ. муз-рам. іют. тм. М. Лясенка (одержав диплом Ме 1). Ва сщені з 19І9В 100-221 у «Кий драмте», 1920-28, 196-36--в трі «Березільм (з 1935 -- Харків. укр. драм. тер їм. Т. Г. Шевченка). Роді: в т-рі-- Залізняк («Гайдамакя» за Шевченком), Кривоніс | («Богдан | Хмельницький» Корнійчука), Ярослав («Ярослав МУд" рий» Кочерги), Тихом («Гроза» 0. Ост. ровського), Отелло («Отелло» Щекслі- ра), Креон («Цар Еділо Софокла); в кі- то Залізняк оз)

Баков, С. Чибісова, А. Гагрющенко зе чи Опублікував. «Записки ак

Поні з спогади прог Леся К

(1969). Держ. пр. СРСР. 1948. Вид. Таймай 1" Данихо Симоровит Антою- вич с народний артист СРСР (ї

НТОНОВИЧ | Мирослав | Іванович (ВЛ 1919. м. Долина, тепер Івано- Фр. обл)-- укр. співак (баритон), ди- агент " музикознавець, доктор музя-

жології з 1951, Навч. з 1936 у Львів уя- ті та Вищому муз. ін-ті їм. М. Лисенка У Львові (спів). Закін. 1950 музико- догічний ф-т Утрехтського укту (НІ дерланди, 1951--82 його наук. співро- бітник). В 1938--42 виступав як опер- ий | концерт. співах у Львові, 1942-- 45--в містах Австрії. Серед бперних звартій -- Себастіано («Долина» д'АЛЬ- (бера), Реяато («Бал-маскарад» Дж. Вер- і), Малатеста ("Дон Паскуале» Доні- щетті). 1951--91-" засновних 1 керівник «Візаятійського хору» в Угректі, У репертуврі якого укр. церков. | св (ька музика. Гастролював у країнах Яжерик та Євро (1980. жа" Украї ві). Автор хор. творів. Серед наук. праць -- «Українські співаки на Мос- жовщині в І? столітті» (1961), «Кошиць Олександр | Антонович -- комп ерконної, музики і ааритент», (9 йслав | Людкевич -- композитор, зрахомог (Ов те и 0 1. Пажома ожив укр. дятів й культури. онфа- Р ам Маки, тепер с. Комсомольське Віни. обл., за їн. даними --1830, Чорнобиль, тепер Ка Як оба су м укр тори, археолог | етнограф. чл-кор. Петерб. АН з 1901. Закін. Їв55 мед, 1860-- істор-філол. фети, Київ. ун-ту (3. 1878-- його ор). Дослідження з історії України. Разом з М. Драгомано- мим знав, кісторичні, пісні малоро- сійського народу» (т. 1-2, ІВ?4--75), Праці з нумізматики, публікаці вжчені творчості Т. Шевчені Александровича. А. Свидницького те їн. Дматро Володямирович А. 12 (14 ХІ 1879, Київ --12Х 1945, Прага -- левтрознавець | 1 | мистецтвознавець. Навч. з 1895 у Київ. ун-ті. Вивчав їсто- рію італ. мист-ва та його зв'язки з Ук- раїною. в як тевтр. критих у ки- їв. пресі, 1917-19 був членом Комітету укр. нац, театру. З 1919-- в еміграції, де опублікував кілька праць, приспяче- мих творчості укр. художників (О. Му- рашка, Я. Станіславського, Д. Безпер- чого, Т. Бойчука, В. Лепикаша; 1925-- 32). Автор монографій «Триста років українського | тев 1619-1919» (ФУ, «Шевченко як маляри (1977); пит з сторі укр. яри. мастом, що театр. життя України передреї Жести ) перших років революції. Жатерива МА. (дівоче -- Серебрякова; 1884. Харків --22.П 1975, Віништег, Ка- нада) -- живописець. графік, педагог. Дружина Д. Антоновича. Навч. у Хар- жів школі рисування, в Укр. АМ (у В. Кричевського, М. Бодчукаї. З 1923--. за кордоном. З 1945-- в Канаді. Ви-

з

АПАНОВИЧ

Закін. 1887 петерб. Ін-т цивільних і женерів. Прадював на Україні. З 1896-- жив. губери. архітектор. За проекта- ми А. виконано інтер'єр реального уч- ща з Рівному (1890); в Києві спорудже- но Троїцький нар. дім (1900-02. тепер тер оперети, буд-вом керував ПІ. Гол- лакський), деякі корауси Карна. сихатр. лікарні (тепер акад, І. Павлова), Дім працелюбства (вул. Го- голівська), здійснена надбудова Пра- сутстренних місць на Володимирській вул АНтОНОВСІ

Олександр Пегро-

рамі (ЗО 1863 Кишинів

ЗИ 1939, там же) рос. співах (ас

профунлаї Наючнися ШО. 9 у Моск. консерваторії гальвані).

ЗО соліст. Ки, Ч1ао2О 19

1894-99-72

-,

Яктбичик. о в Владиславович ЖИТ 19ОІ, Київ) -- укр. живошисець, х. УРСР 3 1982. Закін. 1950 Київ. ху" ж. іюот (у А. Петрицького, К. Єлева). «Золотий вік» (1970--71). триптих «Повна про. жінку», (1988 4 «Мої вчителі "Єхева 1. Анатолій Пет- рми (ОР 2, Листи сина» 983, емля рідна» (94), Безсмер-

бе ні дроті листям Її ти. Вид: Михайло Ан-

оичико Альбом (ІЗвОї

АНТОНЮЖ Андрій Данилович, (5Х , м. Первомайськ Микол. обл.) -- укр. живонасець, 3 х. УРСР з 1989. За- кін. 1962 Одес. худож. уч-ще (у О. Ац- манчука та Т. Єгорової), Тв: «Кар. шатський мотив» (1966), «Рідна. земля» 1960), «Весна» (ІЗУФ), «Моя Венеція». 1980), «На Бузі», «Баготопільська ма донна», «На Голгофу. Екологія» (всі -- 1987), «Хорали Максима Березовсько- то». «Вчителю, хто ми» (обидва -- 1968), «Прийдіть і поклоніться» (1982) ла ін. Держ. пр. України ім. Т. Шевчен-

жа, 1: Микола (ЗХ 1906, с. Іспас

те

АНТ Чернів. обл--9ХІ 1983, м. Міннеало- ліс США) -- укр. художник, їконопи- їсець. ІЗчився мистецтву в Е. Лішецького (0 1927), в АМ у Бухаресті (1928-30);

с ша зеа ная запвнаьнтоє

ереті на Буковині (1936--39), у Комареві (Польща, 1942), ікони для ати рек ер с кла В завод (всі --1961). Серед живо- (Волинь горить» (1947), «За- робо о зиця» (1959), «Колядники» (1963), р с и

ЕЛ МИ, Питербургттуа рам

о хо ой рат Канцелярії від будіванцтва УА.

новозбудованої Андріївської церкви. "Розписував її протягом 1752--55 (разом з Г. Левицьким-Носом та його сином А. Левицьким). Виконав намісні ікони «Богородиця» та ін.). На звороті іконо- стаса значною мірою перемальовані ним «Таїнства», «Поклоніння царів земних царю небесному». А. належить Я запрестольна картина «Тайна вече- ря», «Успіння Богоматері», композиці

з і ів та херуві мів у куполі, Вид-. Історія україн- ського мистецтва. Мистецтво другої дполовини ХУП--ХУПІ століття (1968).

Саироме, ПМ Омися Петром чі

Олександр | Герасимович

коуч пом

рак. курок 8 зКостантиніка хор Дожац. оба , Київі укр. актор, жа УРСР збо нам. ма ак дож. інті. Працював у терах рон ниці Москви, неси та іш. 1953-95--у Киш. рос драм. т-рі. ім. Лесі Українки. Ролі: в т-рі -- Сереб- ряков («Дядя Ваня» Чехова), Петро ЇКблала темряви» Толстого), Теодоро («Собака ма сіні» Лопе де Веги); У КС жо - Дзержимський («Правда», ІЗУ, Петлюра. («Кров людська --не водя- ця», 1960), обидва -- на Київ. каф. АНУФРІ Анатолій Васильович КАВИ 1940, Луганськ) --укр. дири- тент, з д.м. УРСР з 1985, Закін. 1962 Київ. (оркестр. фот) та 19? - Льшв. (Фет, оперно-симф. диригування, клас Ю. Луців) консерваторії. 1961-79 - Каів. т-рі опери та балету, з 1979 - ху ож. керівник | гол. диригент Держ. естрадно-симф. оркестру УРСР. 3 1988-- худож. керівник ансамблю пісні ітанцю «Таврія». АПАНОВИЧ. Олена Михайлівна (9.ХІ 1919, м. Мелекес Ульян. обл) -- укр. історик, мистецтвознавець, кана. істор.

АПАТСЬКИЙ

таук з 1950. Захін. 1941 Харків. пед. йнт. Серед наук. праць: «Мистецтво в житті | творчості В. І. Вернадського» (1989), «Про довбишів, що в бубни бу- бонять» (1990), «Культура козацтва. Деякі аспекти розвитку культури Запо- різької Січі» (Т9УІ). Консультант істор. Фільмів, зокрема наук- популярних -- тРайські острови Сагайдачного», «Ко- зак.Мамай». «Козацькі, могили» |всі-- зКиївнау фільм»), «Гомоніла Україна». «Київ. кхф), «Не пропала їхня слава», «Богдан «Хмельницький» (співавтор ісщенаріїв, «Укркінохроніка»). | Держ. пр. України ім. Т. Шевченка, 1964. АПАТСЬКИЙ | Володямир. Миколайо- зич (29. МИ, 1908, Мінськ) -- укр. фа- тотист, и.а. України з 1996. доктор ми- істецтвознавства з 1993. Закін. 1933 Бі лорус. консерваторію, 1956- аспіран- КВУ зоре лено, з пожераатиі 15--57 пришовав з симф. Мінська і Кеніитрада. І90Р-8Ї св ор жестрі Київ. т-ру опери те балету,

40 платівок, у т.ч. соль- укладач Київ. консераато.. рії (тепер Нац. муз. академія, з 1986 -- її професор). Створив київ. школу фа- тотистів. Праці з методики викладання та проблем виконавства ма духових ін-

сук ПЕЛЬМАН Вільтельмо (7-2)--інже- мер-фортифікатор їі пох. ЇЙ ст, 15 прибув до Лзвово для перевірки міськ. ухналель сялав і росет вного Модель, яку вирізьожа па двох табля- цк» скульштор Р. Фонбмак.

АПИКОВ Петро жи ВН писля ІООТО Кути зро арх ектор. Закін 1662 Петерб. буд Уч ще Пів о архітектор Одес вже. жер, військ. округу. ЖИТ, будянкя в дао на пуд, Водарній М 6 ПОВЗ Ро" зумов бе ТЗ Омпслиарисмкому рост. Ка 4 (обида 7 1ВВІУ.

АПОХЛОМОВ Івах гриторович рвІУ п с Веселий Поділ Полтав обл укр. художник декор. скла 3 х УРСР Зно Зали 860 Дек. ще ху. дожетром уки зе ВТ. Мукіної. Працюю во Каса Тео декор, пррилки бове та стогне Дикпр широкий: ПОЗУ. кобзар» поні ваза. «Гаєнь» (96 абемн композиції «рамок. Кишської

Русі» (1982), «Ой не шуми, луже» (ІЗВЗ), декор. вази «Образи дівчат» (ізвої, "ЗДиіпрорська хвиля» | (1990)

Вид.: Іван Аполлонов. Альбом (1985).

АПОЛАФНОВ їван Іванович Їт8бв. Явнзен, туб.-- ЗМУ (ЗМІ 1919, Ки ві "-укро та рос. хоровий дяратеят, ледагог, композитор. Зактя. 1880 Пен зем: духовну семінарію. 1869-1915

жерівних хору при Михайлівському Зо- лотоверхому монастирі у Києві (поміч- ником А. був семінарист К. Стеценко). З 1905-- засновник, керівник | викла-

таз лтніж курсів для вчителі парафіяльних шкіл при Києво-Михаі лівській учительській школі. Автор зб. «Майже повне коло церковного звичайного маспіву Київської спархії

СУ том, ташкоти -- ЖІ М

ки

інський. артист. балету, но. Мауазаа матова реогр. учеще. 1945--66-- соліст Київ. ру опери та балету. 1951-72. викла ЖЖ Київ хореогр, учоща, 1992-78 едагогерепетитор Ансамблю, танцю УР и По Вірського Чвіч мемейстер-репетитор Київ. тру єстре: дж Партії Єтезам. ГеЛілен» Данакени. зму, Лукаш ГеЛсова пісня» Скорульск. лого, провідиі партії в балетах ПІ. Чай.

жовського, А. Адана, С. Прокоф'єва, А. Хача і РАБ: Костянтин, 0 Іванович

ЦАХИ 1865 (21 1866), м. Канів, тепер. Черкас. обл.-- серпень 1929, Рита| -- укр. ї рос. літературознавець, письмен" ик. театр. критик. Закін. Київ. ун-т. Автор брошури «Гоголь як драматург», жількох портретних та критич. нарисів, зожрама про 1. Шваченя. Напис ло медію і спитайся, а тоді Й айс» ПВ АРАНДАРЕНКО | Микола | Іванович (195-867) -- укр. історик | єтнограф. ох рр, 19 ст обі посаду управителя . палати держ. маст- ностей. Автор «Записок про Полтав- ську губернію» в трьох частинах (1848-52) -- першого комплексного до- слідження про цей край. В 2-Й частині (1649) широко представлено фольклор і та етногр. матеріали -- думи (6 тек- історичні (н), чумацькі, ліричні, побутові, календарно-обрядові пісня (В точ. купальські, великодні, різдвяні. веснямки). опися нар. ігор тощо. АРАРАТЯН | Вазгн | Георгійович |В КОЛУ МИТО 1902. Тбілісі -251Х 193, Москва) --вірм. композитор, зм. Вірм. РСР з 1960. Закін. 1938 Одес. кон- ісерваторію (класи П. Молчанова, М. Ві: дінськогої Автор солоєтівів жа вірші "Шевченка «Заповіт» (1934), рана о на мі чор брови», «Косар» (обидва -- 1940) та їн. Пам'яті поета присвятум «Елегію» для струнного оркестру (1938). Серед тв. -- тсня-кантата «Привіт Україні» (1954), обробка укр. нар. пісень.

25

АРКАДЬЄВ

АРБО Олександр Степанович. о т тро стянець тепер місто Сум. обл. - НОЖІ Зобої--укр. актор і режисер театру і кіно. Працював в укр. тру- па М. Садовського, А. Гайланаки, 0. Суслова та ін. Театр. діяльність поєднував з роботою в кіно. У постав- лених фільмах зіграв ролі: Іван |Ден- щик підвів, або Хоход наплутав», 1910), Бабочким. («Оце так поцілупок». ІЗІІ), Плюмажев. Цакін («Красива жінка», «Набридливий вояжер», 19ІВ), Толка- чов ("Дачний чодовік» -- перша єкра: ізація творів А. Чехова, 1911), реж сер фільму «Під дзвін ланцюгів» (1913-14). Згодом. керував. самодіяль- жими колективами. АРВАЙ (2-3) -- укр. будівничий 19 ст. ІСпорудив дерев- церкву в с. Погарі (те- тер Лмвів. обл.), що є пам'яткою бой- жівської архіт. школи.

ФФ. -1)-- франц. архітектор 18 ст ковий ансамбль «Кайзер» (2-а пол. ІВ ст.) в Антонінах (тепер смт Хмельн. обл.) На тер. пар- жу --лендрозаповідник. АРГАМАКОВ Костянтин Миколайович. (1875-3)-- рос. піаніст-педатог. ком- шозитор. музсгромад. діяч. 1906 осе- дився У Кисві. того ж року відкрив приват. «Зразкові класи три ма форте- тіано та курси піаністівметодистів» (діяли до 1914), При курсах ста. пед. музей, в якому були зібрані експонати жлавішних інструментів (в оригіналі, в малюнках | кресленнях), нотиі видання те копії старовинних нотних рукопи- сів, бл. І200 портретів музпкантів, по- абиики гри на фп. тощо. Автор циклу з 7 програмних п'єс для фп.

А салракіна.

АРГУНОВ Яків Іванович |Т?8М, Петер-

ксав портрети гетьманів (Б. Хмельниць- кого, Ю. Хмельницького, Д. Апостола, 1. Самойловича, К. Розумовського) для «Історій Малой Роєсій» Д. Бантиша- Жаменського (1822) та для альбому «Зображення людей знаменитих або

які чим-небудь відомі ї належат родженням чи заслугами Малій Росії». (ВА4) Серед живопис. те--порт- дет В. ПІ Розумовської (1804)

ЕНС Ельга Еріхівна (1900, Меліто- тполь, тепер Запоріз. обл. -ІЗУ 1966, Ки- бв) 7 укр. естрадна співачка, з-а. УРСР з 1948. 3 1916 працювала у Києві в Нар. театрі під керівництвом П. Саксаган- ського, гастролювала. по Україні. 1919-- 20 виступала у театрі при 1-й Кінній армії, 1921-- у Київ. театрі мініатюр, 1922--60-- артистка укр. естради:

АРЕНСЬКИЙ Антов (Антоній) Стера- яович ІЗОМІ (12. МП) 1861, Новгород -- 12 (ОЗ 1906, поба. Теріокі, тепер м. Зеленогорськ. Лекінгр. обл. -- рос. композитор. дяригент, піаніст, педагог. Закін. 1882 Петерб. консерваторію їклас М. Римського-Корсаковаї. З 1889-проф. Моск. консерваторії: На укр. тему написав фантазію на те- ми 1. Рябініна для фа. з оркестром во якій розробив мелодію ки клини «Про Вольгу та Микулу». Ви: іступав з виконанням власних тв. у Хар- жові, Києві, Одесі, Катеринославі. Се- зедучні -Р. М. гає 'ЄВИ--укр. ї рос. художники театру батько й син. Анатолій Васи- мович А. (ЗАХІ 1918, Ставрополь, тепер м. Тольятті Самар. обл.-2?Ї 1989, Дніпропетровськ) --н.х. СРСР з 1967. Закін. Пензенський худож. техні» кум. Працював у Киргизії та Росії 371973-- гол. художник Диіпроп. тру опери та балету. Оформі ста «Богдви Хмельницький» К. Данькевича (1996). «Баришия | хуліган» Д. Шоста- жовича (1978), «Ліда» Дж. Верді (1981. Держ. пр. УРСР їм. Т. Г. Шевченка, 1976 Володимир Анатолійович А. (201 1949, м. Фрунзе, тепер Бішкек, Кирги- зія)--з ж. УРСР з 1ФУВ. Закін. 1973 Моск. худож. їнт ім. В. Сурикова. З 1974-- у Дніпроп. торі опери та балету. Оформив вистави: «Лісова "пісня» М. Скорульського, «Лускупчик» П. Чай- жовського, «Ріголетто» Дж. Верді та їн 3 Кучеренко. АРИВАНЮК Іван Іванович (ВТ. 1948, с. Новосілки, тепер с. Смолярі. Волин. обх)--укр. майстер декор. мистаа, Зжта УРОР з Пас Закін. 197 ху. дожньо- ремісниче уч-ще в смт Іване

орашковому (Яворівського р-ку Лькі ук). Працює в техніці різьблення,

жрустації та інтарсїї на дереві. Тв. меблі, декор. тарелі («Іван Франко», ТАеся Українка», обидьі --1971; фігур. жомпозиція «Лісова шсня», 1985), дріб- ча пластика

ХРІСТОВ Василь Михайлович П? (29) ївюв, Москва ЗУ 1962, Харківі-- рос. і укр. актор та режисер. на. УРСР з 1946. Працював у т-рах Москви (1913--. 33), в Київ. (1935--36) і Харків. (1936 -- 52) рос драм. торах РОАК Петерсон (ЗЛІ Золотим орлом» Галана), Мурза" жецький («Вовки та вівці» 0. Остров. ського. Вистави: «Гаряче серце» 0 Ос. тровського (1951), «Учень диявола» Б. Шоу (1958). Знімався в кіно. АРКАДЬЄВ Аркадій. Іванович. ісправж. - Кудерко: 7 (20111 1907, Оде- са--ЗО МІ 1993, Львів| -- рос. актор, н.а. СРСР з 1977. Закін. 192? Одес.

АРКАДЬЄВ

муз-драм. інст (куре Л. Лазарева). Пра- цював у терах Одес (1927-30). Дні пропетровська (1932--35). У 1935-44. актор ! режисер рос. драм. гриз Каїз.

1944-53-- Одеського військ. округів; З 1954--Львів. рос. драм. т-ру Рад. Ар-

«Російські люди» Симонова). Борейко

(«Порт-Артур» Степанова, Попова);

жіно --Никифоров («В далекому пла-

нин Колачнико (Гоа зо- обидва -- Киї

роги». 19м , Род Зянко («Агонія», 1981, «Мосфільмо). став збПісяя про. чорноморців»

Лавреньова (194). | «Кряжеви» 5. ларейткяя од Дар ФС

1952. АРКАЛЬСВ вам Петрович ГО (ІФ 1872-3Ю.ХІП 1946, Ленінграді

росі уко диригент Зак По Паро ки ісерваторію (клас ЛА. Ауера). 1806-- ди ригент оперного теру Кононова, Нар.

дому в вистав: «Пан. отанкх М Нодчвнка ПО тора ви конання). 1920--23-- диригент оперної руш Л, Сибіряково в Ом викламла

(був ректором срофесоромі З 192 23 2 працюе» У муз. самодіяльності Лек ХЖКАНОВА. валентина Федорівна (ЗЛІ 1934, Хереоюу -- укр. співачка (дірико. колоратурне сопрано), УРСР з 1968. Закіш. 1955 Харків. консервато- рю, ВАТОді сомстка з 1989. педаг з вокалу) Харків. т-ру опери та балету. Парти Марильця Тарас Бульбам ЛЯ: ісенкаї, Оксана («Запорожець за Ду- маєм». Гулака-Артемовського), |За («Лейтенант Шмідт» 1"Яровинського, 1990, перше виконання), Людмила («Фуслан і Людмила» Глінки). Лючія «лючія ді Ла » Донщетті). З |970 -- викладач Харків. інту миств (з 1986 -- професорі. Концертна діяль-

кість, -- діячі укр. культури: бать-

жо й син. Народилися в Миколаєві. Ми: кола Миколайович А. |26Х1 1852 (2 1853) --1З (ОБУЛІТ 1909, Миколаїві -- композатор, муз-громад. діяч. іс Хорик, Закін. ПВА Новорос ун-т» Оде- Со738 служ у мор. відомств в колаєві. Профес. муз. оєвіти ме мав.

Та" опера «Катерина» (ІВЗЇ, за однойм. поемою Т. Шевченка. за власним ліб- ретто: перша постановка 1890. Москва, Трупа М. Кропивницького). романси окрема. «Я не можу тобі розказать. Про любов», ІЗФІ, «Не співай нам те- пер, бандуристе»), обробка укр. нар. пісень Праця «Історія України Русі» КО? 1990). У Миколаєві 1990 вст.

з пам'ятний знак А. Вид. Кауфман Л. мм. (1958). Микола

лих А. (23 ШІ 1888, Миколаїв -- ІЗ ХП 1938, Хуст - оба) укр. вктор її режисер. --09-- наступав в аматор. гуртку в Миколаєм. У 1Ч20-- 26--актор і укр. труп у Ста- ніславі (те Інківські), КОло- маї, 1926-34 тру тм

«Просвіта» в Ужгороді (1929-- дирек- тор), де здійснив вистази: «Дай

волю, заведе в неволю» М. КІ ницького (грав роль Микити), «! а Полтавка» Ком

КІВ 1925, м. о тепер Ми- кол. обл 2 реак Ліві «укр. ак- тор. н.а. УРСР з 1989. Закін. І950 Київ. тевтр. ін-т. 1950--77--у Львів. укр. драм. т-рі ім. М. Заньковецької. Роді: вир (Сватання на Гонча- рівці» Квітки Основ'яненка), Некова- чий («Пора жовтого листя» Зарудио- то), Блазень («Король Лір» Шекспіра); в кіно на Київ. каф -- Малоштан («КІ- «ки Пн о т АРНАУТОВ Віктор Михайлович (1ІХІ 1 с Укомна, ного Запори

обл--3)--укр. живописець-мою: замість вик з Укра 15 пожер. жувся нав. в 3 МькІЙ школі мастецт У б Зі працював з Д. Ріерою в Мексіці. Тв: фрески --в школі їм. Дж. Вашін- ттова та мемор. башті в Сан-Франці- ско; настінні розписи -- в Каліфорнії і Техасу (1934-38); мозаїки -- у Будинку зв'язку (1964). шкомі Ме 54 (1965) та іаеровокзалі (1970), всі-- в Маріуполі. Автор живописних станковх («Безро- ібітва мати», «Спіданок робітника»! та трафічних (іл. до кииги Куїна «На ба- ржоции) юр. Бах Вистама тю: рів В М. Араутова. Каталог (1965).

ЗАРСЕНИЧ Петро Іванович (241 ІЧ, с. Нижній Березів, тепер Івано-Фр.

ники театр. кар. | образоть. миства Прикарпаття. Засновник (1987) музею. Гуцульського теру Г. Хоткевича у мо Красвоїлові Івано-Фр. бл). Зібрав Унікальну колекцію поштових листівок ро порта Зрофек. масо гуцул

ПИ КРОМНЕЦЬКИЙ (0 --2)-- укр. живописець ІВ ст. 1759 очолював майстерею при Софійському монасти- рі в Каєві

п

АРХИПЕНКО

АРСЕНКО Арсен Діонисовач. -5 ексуваа З ПОНІ В ов

Водолага, тепер смт Харків. обл. -- ЗВУ 1, Міла

ічивак (баритові.

Зк 19 арк

1ово- зсат ж Чозеаю дно, 1997-45--Віло

цс. (Міжськ) терів опери та балету. уртії Карась («Запорожець за Д маєм» Гулака-Артемовського), Онегія («Євгеній Онспи» Чайковського), Фіга- ро цирульник» Россіні). ХРСЇНЬ Б. (1828--1921) -- укр. муз - Див. Бахалінський А. Я. ЯРТАМОНОВ Олексій Михайлович (ІВЛІ 1918, с. Введенка, тепер Тамб. обл) -- укр. живописець, н.х. УРСР з 1985. Навч. 1934-38 у Моск. худож. учещі. Працює в галузі станкового та монумент. живолису. «Народні месники» (1967), «Іде війна народна» (199), «На визволеній землі» (1985), «Веляка дружба: Зустріч Т. Шевченка з М. Щепкіним» (1988), «На совячній лови» (1991) Вид "Одексій Арта- монов. Альбом (1986). АРТЕМЕНКО Володямир Микятович З 1936, с. Мельники, тепер Черкас. обл

г тири о дн ту. З 1973-- на студії «Укркінохі жк б яетор сарнарі та режисер Зо салат На" педестаа» тов, «Солдатські вдови» (1983, гол. приз 17-го Вкф, Київ, 1984), «Мене вби- то у Сталінграді» (1983), «Слово після страти» (1985), «Ой на горі калина» ІВ ), «Стражденних уадослий, пошли» (про кобзаря Литвина). «В пошуках мільйоверки» (художній, Іза серія; обидва "- 1980), «З матір'ю на самоті» (про В. Симоненка, 1903), «Дзвенить пРосиика" у піснях» (1904), «Богдан Хмельницький» (співавт. | сценарію,

-73)-- укр. композитор 1 співак. Див. Гулак-Артемовський С. С. АРТИМОВИЧ Петро (Сл. 1685, Галичи- на--бл. 1920, там же) -- укр. хоровий мяритент 1 співаксаматор (бас). Навчав- (ся в Укр. академ. гімназії у Львові, де співав у хорі вчителя музики Я. Віто- шинського (у нього вчився дяригуван- кю). Був диритентом чол. хору «Банду- рист» у Львові (1906--14) 1 водночас. Тева «Боян» (1912-14). (| П. Мержрик - укр. архітектори. брати. А. ЛИ 1853 З6АМ 1913, Київ). Працював у Харкові й Жисві. Серед споруд в Кисвіс жита.

п Пушхівакої БМ 4 (ТАТОВІ м Позеля Хукянічський нар. мм (1899-1903. 19: зер Будинок культур працівників Ка їв трамвайно трохейбусшого управли. я), дит. лікарня (189-968, тепер. а Вул. Воровського, М 20), аж "Мкарай для, робтнякв (890 ОЇ, тепер дат лікарня, вул. Косіора ма 38). Тритерій. ЧА: (ОБО Працював у Біпницу Спо. руди готель, «Савой» (1907) тепер тот чУкраїнаві | міський

театр (1910), жита буджики. | 8/|Вояеєво

Анатолій | Саркісович Омськ) 1980. Нави

укр. | графік, 1940-46 в ДА

з й. та оформлення книжок С. Олійника, П. Ключини, П. Лубен- ського, Ю. Кругляка, О. Носені

ричні малюнки для Жу

(3 1947), газ. «Вечірній К.

АРХИМОВИЧ Лідія Борисівна |

ВХ 1916, Київ --7.11 190, там же) укр. музикознавець, канд. мистецтво- жаста з Р. зві Б Сало, к що, 1949-- асти

Кк. косрааторих поброоо В ІМФЕ Праці: «М. В. Лисенко, Життя і твор- часть» Ц1952. 1963, у співавт), «Ук- раїшська класична опера» (1957), «На- раси з історії української музики» БЕ 1 у Отит), «Віталій Ки завис» (А Бора Гри в осерно- му репертуарі» (1981). «Юлій Мейтус. Мариє житя творчості (189, У сті: аг), розділи в китах стати у збір-

Хехйтьнко Олександр Порфирович. В 0) У 186», Киів ЗА 194, Нью

і уко о живовисе 5 трафік Навч. 10-09 Київ. худож

Уч 1905--08--в МУЖСА. 18 2-у і, 1921-23 --у Берліні, з 1923-- у Нью-Йорку. Захошившись спо-

чатку архаїкою («Відпочинок», 1910), він перший у світовому мист-ві втілив у скульптурі конщепцію кубізму («Ста- туетка», «Боксера», «Го всі 1914; «Солдат їде», 1917), синтезував живопис | скульптуру («Купальниця», 1915; «Натюрморт на круглому столія, 1916; «Жінка, яка стоїть», 1919 та їн.), застосував розфарбування своїх ком" позицій («Карусель П'єро», 1913; «Жо- зефіна Боналарт», 1935; «Жовте ї чор- не», 1938; «Океанська мадонна», 1957), уживав у скульптурі об'ємне заглиб- лення ї порожнини («Жінка робить за- чіску», 1915; «Єгипетський мотив», 1919; «Мадонна», 1936; «Коричневе | біле», 1940). Реалістичні тво- «Мати

АРЦИМОВИЧ

й дитина», 1910; «Білий торс» (19Іб); дика портретів аружини митця «Ля желіка» 20-і рр.); портрети Т. Г. Шев-

ченка (1923 1 1933), 1. Я. Фраяка (1925); диригентів В. Ментельберга (1905) В Фуртвенглера (1929); амер: письмен. ака ". Уайлдера (1926) та їн. Вид. Олександр Архипенко. Альбом (1989) Синько О. Р. Олександр Аркипенко.

Перші кі (1994). вн ян Франаоо я лани Фуаккена Ма. повна» с вватно. Творчу діяльність почав у тру- лах М. Садовського і М. Кропивницько- то (1891-93). У 1893--96 -- соліст Київ. рос.. 1896-97, 1921--22 -- Харків. опер, згодом -- в оперних театрах Тифліса, Пермі, Петербурга, Москви, Одеси та о карате Мао 94 парті дна рапорола арка ртежоньного, по Мора дама» Чайковського), жо а знов, паю Ігор Миколайович (?.111 1901, ою м о ХІТ 1996, Одеса) укр. композитор і педагог, з. д. м. Украї

їм. Гнєсіних у Москві. З 1962-- вик: дазач Омес. консерваторії (доцент з Ява Те: балет «Лара» (91), симфо- мії «Присвята» (199. ін буде су- ни в алко по ти для фі. віолончелі, трийтих для скрипки (присвячений Шостаковичу). юргана та їн. (серед них хор. цик на сл. Франка). Праці з музикознаютва. АСЄЄВИ -- укр. діячі культури. батько. із дочка. Юрій, Сі А. із КОБУЖИ 191, Київ) -- мистецтвозна- вець, доктор арх-ри з 1972. з. х. Ук

жи 3 1993. Закін. І9ЦІ Київ. інж-буд, нт. З 1953-- викладач, з 1972-- профе- сор Киів. худож. ін-ту. Праці «Орна- менти Софії Київської» (1949), «Архі- яектура Кишської Рух (196. «Подо. рож в античний світ» (1970), «Архі- тектура давнього Києва» (1982), «Стилі в архітектурі України». «Мистецтво Київської Русі» (обидві - 1989). Брав участь у колективних працях, зокрема, у виданні «Історія українського ми" тецтва» (т. 1-56, -

1968 Київ. худож. ін-т. Книги: «Україн- ссько-французькі. художні зв'язки 20-- З0-к років 20 ст.» (І98М), «Українське мистецтво | європейські художні цен- три кінця 19--початку 20 століть»

(1989); статті. АСКОЧЕНСЬКІ -- діячі укр. і рос. жультури; брати. Віктор А

Кіз, 1813 Воронеж --18 0 1вт9, ргі-- історик | хор. диригент. Закін. 1839 Київ. духовну академію 11839- 39 керував тут хором), до І846-- 1 професор; Вилавав 156 ЗВ у Ки 1858--77 в Петербурзі тижневик « машняя беседа»- Праці: «Київ з його. шим училищем -- Академією» Історія Київської духовної се-

, М. Березовського, П. Ту та ін. вітчизн. музикантів. Був жконацем ук.

України. Костянтии. лач А. (1-4)--хор. диригеат. Навч. 1845-49 в Київ. духовній семінарії, керував пі хором. Серед ть -- «Керу-

гколяс). СТААСІЙ Василі. Михайлович ня о м Сваля, тепер Залара оба

ж. и сопрано) | педагог. На поч. 80-х рр. 19 ст. дебютувала у Київ. рос. опері (1892--97-- її солістка), 1913--19-- ви- жладач приватних муз. шкіл Кисва, 1919--29-- професор Київ. музгдрам. їюту їм. М. Лисенка. В репертуарі -- понад 60 провідних партій в операх ісвітової класики, укр. нар. пісні. АТАМАНЮЖ Василь Іванович (І2У 1948. с. Рожнів Івано-Фр. обл) -- укр. мк (теорі па. України з 195. За жін. в. консерваторію (у В. Ко- зерацького). З 1978 працює в Оперній студії Київ. консерваторії (тепер муз. академія) і водночас в Укр. нар. зорі їж Г Верьовки

ГАМАСІ --родина укр. нар. гончі рів; батько і син. Нар. і померли 1. Головківці Черкас. обл. Твам Захаро- зач А. 12 (25).ХП 1910--25.У 1956). Ви- тотовляв миски, прикрашені Фляндру- ванням. Петро Іванович А. (ХП 1933--5.МІ 1986). Виготовляв горщики, глечики, макітри, миски, прикрашені

Фляндруванням. ДТАНАЗЕВИЧ (Іван | Михайломач 11932--12 (24. 1825, Київі --укр. 30- лотар. З 1802-

місничих цех ї рококо: срібні блюдо й цукорниця

АФАНАСЬЄВИ

(ТУ), оправа Євангелія (1768), хрест (ПРУТИ, дарохранльниці (1766, 1788),

и и ХТОВИЧ. Аитом Твамовач (0-2) -- укр.

ізолотар і живописець 1?-- поч. ІВ ст. Працював у м. Ромнах (тепер Сум. обл). Тв.: оклад до Євангелія (разом з А. Песляковським), оздоблений скан- ню і рельєф. зображеннями євантелі ств та апостолів.

АУЄР Кароль (1818--2) -- укр. графік.

ринку в Жовкві», "Вид міста Львова З півночі» та ін АФАНАСІЙ (2-2) --укр. іконописець

18 ст. Працював на Волині. Автор ікони «Богородиця з немовлям» (1736) АФАНАСІЙ К. (Атеназій К: і-9)-- укр. гравер 2-ї под. І? ст. Працював у Львові, (1663-65) 1 Києві (1674-87). Створив іл. | заставки до «Тріоді» (1663) й «Акафіста» (6), гравюри «Києво-Печерська | лавра» , (1677) «Страшний суд». Відомо бл. 200 гравюр Хі 1 київ стародруках

хе, Й ПЕТРОВИЧ. (2-8) -- укр. диварник 17--поч. ІВ ст. Працював у Жисві. Віддив дзвони: для Михайлів: ського собору Видубицького. (1690) ї дзвіниці Софійського (1705) монасти- рів у Києві, дзвін «Кизикермен» (1695, З трофейних тур. гармат) для собору Хрестовоздвиженського монастиря в

Подта АФАНАСІЙ ПИРЯТИНСЬКИЙ (2-2) -- укр. будівничий кін І? ст. Завер- шив буд-во, Преображенського собору (0684-92) Мгарського монастиря. (те- пер Полтав. Обл), що його почав Й. Балеіст. АФАНАСЬЄВ Афанасій (0-2) -- рос. травер 19 ст. Автор гравюр до видань «Зібрання портретів росіяи, знамени- тих своїми (діяннями..» | (1821-24), «Зображення людей знаменитих, які належали місцем народження та заслу- гою Малоросії» П. Бекетова (1841) та їн. Виконав портрети Феофана Проко- ловича, С. Яворського, О. Безбородька, 1. Богаановича та ін. АФАНАСЬЄВ Борис Гнатович (131 1920. м. Мстиславль, тепер обл-2ВІХ 1990, Диіпропетровськ) -- рос. ї укр. диригент, н.а. РРФСР з Чі. Закін. ЇЗ47 Мінську консервато- рію (клас скриаки). З 1930-- концерт. мейстер. 1963-- 60-- гол. диригент держ. си орнастуу вілорусі Го мент, Перо ЦІЮ, Одес. продана» м Джарою трі опе. ри та балету. Серед постановок -- пер- лиі виконання опер "Вогняні роки А. Спадавеккія (1967). «Сестри» Д. Ка-

алежсьного (1969, Лнщарська ок Каджана Пор «рі В. бува

ЖИ (21) 1917, Актюбінськ, тепер Казахстан -4 МІ 1987, Харків) -- укр.

режисер, н. а. УРСР з 1967. В 1952-84. худож керівник Харків теру лядьок.

анізував кафедру теру ляльок Та бо 'очалов Му Хрест ню ств. Вистави: «Божественна комедія» Її Шиока (169), Український вертеп» АФАНАСЬЄВ Ігор Якович (І?.ХІ. 1953, ще Кравченко Шиманівського р-ну Амур. обл.) --укр. режисер, актор 1 храматурко зд м. України з 1992 За-

915 актор, 1977 -- режисер. фти (педагоги -- М. Руш-

ковський та М. Рєзникович). Працював у, київ. театрах; оперети (1976--80), м. їм. 1. Франка (1981-89).

180 естради, будож. керівняк) ведучий | кореспондент. мовного телебачення в США

орк). Род д'Артаньни («Три

мушкетери» за Дюма! (Енеіда»

Котляревського); и Коно-

топська відьма» віткою-Ос-

мов'яненком | (1981), («Різдвяна | ніч» за М. Гоголем (1988); шоу-програми --.

Як козаки колядували» (1980), «Кра-

сумі Києва» (1990) тощо. Автор п'єс

«Дванадцять, монологів», (19), «Ши-

дай! (1986), «Легка вечеря на двох».

(ПОВО) які поставив у театрах Кисва,

Петербурга, у Польщі та

АФАНАСЬЄВ Костянтин. Семенович (1821-51. 1821) -- рос. архітектор. За- жін. 1843 петерб. АМ, їй академік З 1857. У 1843-49 працював у Полтаві, де за його проектами перебудовано бу: дики --тубернаторський "і присут ственних місць

ХФАНАСЬСВ Олексанар. Гаврилович (-9у--рос гравер на міді 1 пол 19 ст. 1816--62 працював у Москві. Ви- тотовив гравюри до ки: «Опис Кисво- Печерської лаври» (ІВО6), перевів на мідь плани Кисва А. Кальнодюйського 0838), зробив 7 гравюр до «Опису Киє- во-Софійського собору». АФАНАСЬЄВИ -- укр. мистецтвознав- щі: брати. Нар. в с. Копиченському, те. лер Кустамайської обл. (Казахстан) Василь Андрійович А. (1.1 1922) -- док. тор мистецтвознавства з 1985. Закін 1949 Ленінгр. ун-т. Праці: «Товариство. південно-російських || художникува КІВІ), «Риси сучасності» (ІФА), чУк- раїнсько родянське мистецтво 60--80х рр.» (1984), «Федір Іванович Шмітя

АФАНАСЬЄВ.ЧУЖБИНСЬКИЯ » (0992) Брав участь у створенні зІсторії 1(1904 - муз учоще (до 1919 Яого дирек р ра Кана п Р ад наро Ер пр ПРОРІЗ Єжчи Ак 094Фбодоєтйського, МОЖ ЗФ Ол яри

онич А. (І?ХІ 1926)-3.д м. УРСР з 1983. Закін. 1951 Леніятр. ув-т. Аль- боми: «Ювілейна художня виставка. присвячена 150-річчю від дня народ: жена Т.Г. Шевченка» (6, «врівень З життям» (1983) та

АФАНАСЬСЬЧУЖЕЙНСЬКИЯ ме сандр Степанович |справжиє -- Афа- насьсв пев -- Невідомі. Лубенець. Пустинник та ін: ОВ (ГІД) 116. хо Ісківці, тепер Лубенського р-ку Пол- тав. обл.--6 (ІВ).ІХ 1875, Петербург| -- укр. письменник. історик. фолькло- ряст. 1829--35 навчався у Ніжна. ліцеї. 1836 -43--на військ. службі. 145 46 супроводив Т. Г. Шевченка в подо- рожі по Лівобережній Україні, з ІВА? жив у Росії. Брав участь в етногр. експедиції на Південь Росії. На вірш Я. «Скажи мені правду, мій любий козаче» Р. А. Пфеніг написав романс. кий в дещо зміленому вигляді став популярною нар. піснею. Фольклор. праці «Дві стародавиі малоросійські думи» («Про Івана Коновченка», «Про сала Кто) Ще ді спровени малоросійські думи» («Про трьож бра- тив», «Бандурист»), «Провіяційні мо- татки» (про виконавця укр. нар. пісень Євмака. 1853), статті про муз-концерт:

розм ПО та Ужгоро ровом ча ужтороді сот дж пр УКР Г

ченко 1978.

АХВЛЕДІАНІ у Захтанс , георіювач (ВЛ ЛУМ, Кутаїсі -5Х 1984, Лу. ЗО та дружоих ПІ нсириі з во «Дружба» (1954), «Си Хек (960, "страх 1. Шана З А Церетелі» (ІТ), «Дівчата». (ІЗБТІ, «Наталка» (ЦІФРІ), «Шахтарі (1974), вжи Мо дубок ТМ АХШАРУМОВ Дматро Володямирович ІВ (201Х 1864, Одеса --3-Ї 1938, Акта" ау УКО. скрипаль, дпрагент. педа- тог Муз. освіту здобув у Петербурзі (у М уера, 0. Рубця) та у Відні (у Я. Донта). 1886-97 виступав за кордо- ном 1 в Росії як скрипаль. І8ІР - 1919 працював у Полтаві, де організу- звав симф. оркестр (1886), З яким гастри- їмовав у містах Рості, України, процату- ючи світову 1 укр. музяку -- тв М.Л. енка, М. Калачевського (перше вико. ання в Україні «Української симфо- зії»), Г. Рачинського, В. Сокальського та Пн. 1899 відкрив відділення РМТ.

Шев

ре ой (ВАХ 1923, Одеса --5.Х 1974. там же) -- укр. живописець. Навч. в Одес. худож.

КНР ли р нн ту» (1953, Порт Адм» (1955), «Да-

комацнь-т ЦО Солмт ура бі, 1 «Портрет / скульктора бЖиязижа» (71 1983. -57 Макладоя

в Одес. худож. учлці. АШКАРЕНКО риторії

ійович 85, м. КІ тешер Полтав обла 1922, с. Пісочин. тепер смт. Харків. обл) -- укр. актор, - ру НО у кладі З працюваля М. укицький й М. Са-

довський. У ІВВІ трупа однісю з пер- ших почала ставити укр. п'єси. А. пра- юна актором у власній трупі та тру-

зар Стодоля» Шевченка). міально-побут. драм («Рідна мати гір- ма мачухи». 1891). комедій («Оказія з сотаиком Яремою». 180і; переробка п'єси О. Островського «Без виня вину- ваті» -- «Безбатченко» (1909). У співав- сорети з Ї-Тогобочиим написи» драми «Кого

Автор со-

судити». «За веселе життя» (обидяі --ІЗО5І, «Черниця». (1906), їн- сщензував повість Г. Квітки-Основ'я- ненка р«Кокотопська відьма» (ІЗЯО), тв М. Гоголя «Тарас Бульба» (1886) та ія. Наисаю ЄСвомати» про першу ук- раїнську, трупу» (1906) АШТОКОВ (Ашитков) Микола Ілліч 9-3)--укр. архітектор 1 | пол. 19 ст. Кріпак графа О. Розумовського. 3 1816-- вільний пенсіонер петерб. АМ. 1взб- 59-саркітектор / при | Харки навч. окрузі. Серед споруд - будинок МІ чол. Пиназії, збудований за проек. том Є. Васильева (ІВІА, перебудований 1841; тепер Харків. індустріальний теж-

мікую.

ШИК Антоя Бальтазарович. |ЗУПІ ВОЇ, м. Рагуза, тепер м. Дубровяик, Хормтія -- 26 (ЛУЇ) 654, Омесаї аржеолог. 1826 -- засновник, 1833--49-- джректор Керченського історико-арже- ж музею.

зі

БАБИШКІН

БАБАК Рената (41 1939, Харків) -- Укр; співачка, (мезцо сопрано). Зак. й Київ. консерваторію. 1961- 64- ота ди Великого з 1974 виступає в Ка- ко доріс, БОХИ зучеа опера Бізе), Амнеріс, Еболі, Азучена (4Аіда», няДон Карлос», «Трубадур» Верді), Марина, Ма мов», «Хованцяна» БАБЕЛЬ, сок Еммадуїловиу справж ме-- Бобельх 1 (ІЗУМИ 18М, Одеса ЗВ 10, Моска рос. письменник 1911-15 навчався в Київ. Му Миті. Арукуватися почав КУ С. реа вистав в укр. театрах за твораг

с

Ми Б еЗанейад» (ОО ака (1926). За сценаріями Б. у ВУФК! тавлено фільми

«Сіль» (95. реж. ри п ай Вільнері, «Джоні Катею цк смоли. ром мом Е Сінклера, 1928; реж. Г. Тасін). Репресований БАБЕНКО Аа Григора, 1937, Дніпропетровськ) -- РУ А З Моск" театр. уче їм. В Щука Працювала в трах Казаяі й Москви.

ака

З пд г; ат пи барон ЦІОВТУ «Лісова пісня» У

(1980), «Безприданниця» О. Острове іського (1984), «Федра» Ж. Расіна (1988), «Чорна Паятера» В. Винниченка (1989), ЗНірвана» | Олелька | Островського. (1991), «Емні зенад Зеленого. замки М, Які. ТОР. БАБЕНКО Георгій Гаврилович (9 он а о ка зві -- укр. актор, н.а. УРСР з 1954. За- жін. 1928 студію при Одес. робітн-сел. пері. Працював в Одес. укр. драм. т-рі (1929-54, 1963-69), Харків. тері Резо- ції (1932-33), Київ. укр. драм. т-рі їм. Ї. Франка (1954-63). Роді: Яровий («Любов Ярова» Тренкова), Платон (ЗПлатон Кречет» Корнійчука), Сава (аЗемля» за Кобилянською). В кіно: Степан («Каховський плацдарм», 1939), Гоголинський («ван Франко», 1956). БАБЕНКО Надія Несторівна (ЗОІХ

19аБ, с Вересоч. тепер Чержіг обл) - укро майстер худож ткадтва З мой ть ЗР з пол, Закін. 19мф Кролевецький. лехнакум худож; промислів Ів З тож яудожийк Рашетилів. ф-ки худож. виробів. Тв. орнамент. і тематичні жи. Жими та гобелени "Дявоцаіти. (1979), те С зар зе кат ЗІ); вишиті рушники Держ. пр УКР. ТОР, Шебіенка, 106 БАБЕНЦОВ (Віктор | Володимирович

(5. 1901, с. Литвинівка, тепер у скла- дм. іпровська , Днпро, бл -- укр. живописець, з. д.м.

з 1977. Закін. 1952 Київ. худож. ін-т (у КК. Трохименка та В. Костецького). Пра- щює в галузі тематич. живопису, порт- дет педражу. Тах З Шевчен) У лиць Подільському» (ОБО «Соя мужа ск м (ТО «рю п «Портрет во «Морський краєвид» та «і п апучиі ми- тдаль» (обидва ---1991). БАБЕЦЬКИЙ Юхим Мусійович (1860,

"Євпаторія --8 (21). ХІІ яв Харки катр. критик, драматург, переклад ПТО працював У, харків. журі. «Театр м искусство», вів рубрику Кариівські плисти до висвай ж оперети вистуди Тастролмі. Ак. Тор кілакох п'єс переробок (Шкільна: пара», «Друг жінок» за Дюма-сином). БАБИЧ Михайло Федорович (псевд. -- вжи, гака 10 Сум У кто антрепренер, 1 Араматург аа ка ТО сорта "прий щення тру, в Сумах, де бю ні правий пр. У рейедтурі: все ня на ончарівців Г. Квітки-Основ'я- менка, «Весілля Кречинського» О. Су- хавоїобиліна, «Одруження М. Гого- жи Ло ЗЛ 0. Островського (1872); власні комедії Б-- «Чумах, або Моторна дівчина» (1865), «Гусар, або цим думка» (1873).

БАБИЧ Ростислав Олексійович. (18ТУ. 1937, Рівне) -- укі

(має В. Кожухаря) 1969-72-- год. диригент. АЮ «Балет на льоду», з Її ригент естрадно-симф. оркестру Укр. телебачення (1 радіо, Одночасно з 1988 -- викладач Київ. ін-ту культури (з 1905-- професор.

БАБИШКІН Олег Кіндратович (ФХІ 19ІВ, м. Переяслав, тепер Переяслав- Хмельницький Київ. обл--ІЛУ 1991, Київ) --укр. літературознавець і ми: стецтвозиавець, доктор філод. наук з 1963. Закін. 1941 Київ. ун-т (1965- 72-- його (викладач, з 1967 - професорі.

БАБІЇВНА

Праці «Драматургія Лесі Українки» (1963), «Українська література на екра- ін, «Амаросій Бучма в кіно» (обид-

-- 1966), «Сучасне кіномистецтво За- ходу» (1968), «Кіномистецтво сьогодні» ЦІЗУЯ, «Канематограф сучасного Зако" ду» (1984), «Кіноспадщина Юрія Янов- «Олександр Довжен-

ського» | (1987),

ллівна (14, 1897, с. Добромірка, тепер Терноп. обл-- ЗМІ 1979, Харківі --укр. актриса. Дружина Я. Бортника. Працювала в «Кийдрамте» (1920-21), | «Березолі» (1920--М), Харків. укр. драм. трі (1935-60), Род: Лукія («Комуна в сте- пах» Куліша), Голла («Тев'є-молочник» Шолом-Алейхема), Фрау Міллер («Під іступиність 1 кохання» Шідлераі Адам Минович (1898, с. Поча- лянці, тепер Черкас. обл.--1937) -- у диригент 1 музикознавець. Закін. Ї Київ. музолрам. інт їм. М. Лисенка. Займався розробкою укр. муз. терміно- Жогії. Праці «Основні елементи му- зичної грамоти» ЦІ9З0), «Мистецтво жо сиву» (199) ІЙ Зіновій Йосипович (27.1 1935. с. Підсадки, тепер Львів. обл--27.МІЇ 1964, Міжськ) -- укр. 1 білорус. співак (мркозрам. зтенорі, ма. БРСР з 196 Нав 1957-39 в Киів. консерв торії. Закін. ілорус консервато. рію (Мішськ). 1954-57 -- соліст Ансам- блю пісні ї танцю Прикарпатського: військ. округу, 1957--60-- Київ. 1960-- бальна. з НУ ворс тіло. рі уртії: Орест («Оі канони рий |кллесах Тилондкогої, Хое («Кармен» Бізе), Рудольф («Боге- має Пуччіні в. концерт. репертуарі Б комаомиторив БАРІЙ ван ІІ Ж, поблизу емо: зеттрада | (тепер | Кіровограді -- 1945 9), Париж (7) -- укр. живописець, ри- сузальник. Худож. освіту здобув у ін. АМ (1921-23) та Парижі (з і. Автор портретів. краєвидів. те- матич. домпозицій Те: «Ан рете, «Жінка в чорному». «Жінка червоному вбранні». «Картярі оці Максимович (1906--. мі ткооператор. ізо Киів. йет кое ЗТ паца ша тради

Брав участь зу, створені баня ПОС «деранжних По чн

дуга» (1943), | «Подваг ідника» Ва есьнес 930) та ін.

роєм Федорович ВІХ 1600,

тепер Івано-Фр. обл) --

Ук ри пн

1983. Закін. 1972 Київ. театр. інт (У В. Лизогуба, А. Скибенка), Рез Терног. (1912-73), Рівнен. (197. о режикер укр. драм. торів З 1986 -- гол. режисер Льн

бр нуз'дром. гору (дрогоч, Виста Ви «Шельменко денщик» Г. Квітки. Основ'яненка (1982). «Межа! спокою» ПІ. Загребельного. (1986)

ЧК Ярослав (1 1924 с. Вербів тепер Терноп. обл) -- укр. ди співек-бандурист (баритон) Саржаці та калу носи й Ск гімназій, ма Баклурі ІВ У Хан у вілецькогі сива у ж. рі О. Осташевського при Інсті нар. творчості, керівником якого був М. Ко- лесса Спів удосконалював у Муз. шко- м м. Манчестера (Англш), де 1949 за- існував | керує з того часу чол. хором «Гомін», з яким гастролював у країнах Європи (1986 -- на Україні) та Америкя.

Гак. ВАГАУТАННОММ -- укр. ко і

ки; брати. Нар. в Казані й умо В багача ПОТ Закін. 1957 Київ. худож. інт (педа- тог К. Трохименко), 3 1973 -- за кордо- мом. тепер живе у США. Те: «Вели:

жодній обхід», «Мадонна», «Хрещенви РусіУкраїни» (карбування), «Бабусі улюбленець» (1973, живопис, комдо-

зиція з 52 частий «Слава Україні» (ІРО), триптихи «Адам 1 Єва» (1985), «Козацьке весілля» Ц1983), цикли ком' дожцій Життя Діни Марі». «Стріт Христові» в церкві м. Бінгемтона, шт. Ньючйорк (1990-1 рр). Ре Мазмудович. Б. ПОМ 193). 1963 Киів худож. ін-т (у О. Пащенка) Тане родинам о (о «Муса Джаліль» (1980), « пое Пес С. Йовенко (Ів), При М. Врубелю» (1982), «Поетеса. Ма сортрет 1. Шевчен" (89 ченка» (1985), Василя Стуса» (198);

рога від себе й до себе. «Вітчизна»,

1991, ме 8.

БАГМУТ Іван | Андріанович (ФМІ) 1903, с. Бабайківка, рак. обл ЗОБУ 1915 Харк укр.

ву теаер Дні-

БАЖАН

ідисьмевник, драматург, сценарист. На- вчався в Харків. Со. їнсті. Автор п'єс, кіносценаріїв, драм. композицій: «Щасливий день суворовця Кринично- го» (1949, однойм. драм. композиція), «Записки солдата» (1951), «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним. самим» | (1964), «Дорога | мамочка» (1952), «Степи цвітуть» (1959). БАГРИНІ ІЙ Михайло Михайло- вич |ЗОІХ (12.Х), за ін. даними --291Х МІХ) 1885, Москва -- ІЗ 1966, там жеі -- рос. диригент, композитор. Закін. 1908 музг-драм. уч-ще Моск. філармо- ніч. това. 1910--25 (з перервами) -- ди- ригент Моск. приватної опери С. Замі- ма, з 1934 -- п Моск. консерва- торії. ту иєві виступав із симф. оркестром ім. М. Лисенка, диригував оперою «Утоплена» М. Лисенка на від- ритті т-ру «Музична драма». В Харко- вів оперний клас у Муз.

1. Гамкало.

дож: кераміки. Навч. 1936--38 в Оп мянськиї керамічній профес.-тех. шко- Тс полив'яні тарелі, ваз, глечики. грашки з розписом у два-три кольори. Загинув на фронті під час Вел. Вітчизи. війни, Роботи, не збереглися. БАГРОВ. Михайло | | Федорович (саравж.-- Топор; 1864, м. Ананьів, те- пер Одес. обл--після 1923) -- актор нер. Закін. 1883 Моск. тр. у" |рацював у Малому трі Моска). НОЗІ "актор київ. т. «Соловщов», 1910--І? (з перервою) актрепренер київ. 1 одес, оперних та драм. труп. ролей: Вершинін («Три сестри» Чехова), Ромео («Ромео і Джульєтта» Шекспіра). При Б. жив. сцені буля поставлені «Ноктюрн: М. Лисенка, «Пан сотник» Г. Козачен- жа, «Черевички» ПІ. Чайковського, (І9ІВ, вперше укр. мовою), «Галька» С. Мо- юшка та «Сільська честь» ПІ Масканьі

Ісправж.- Лозов'ятін Іван Павлович; ІЗІХ (2.Х) 1906, с. Ку- земин, тепер Сум. обл.-25 УПІ 1963. Новий Ульм, Німеччина) --укр. ху- дожник, драматург, поет 1 громад-по- літ. діяч. Навчався в Київ. худож. ін-ті. Перша ки. оповідань Б. «Чорні силуе- ти» (1925),

У, Німеччині. Видав «Морітурі» (обидві -- 1947). На

266

Б. написав ряд пісень Г. Китастий - «Ічми української молоді» («Вперед. жии народузі, «Марш української мо. Жодіз та ін. На могилі Б. встановлено пам'ятник (скульптор Л. Молодожа- и). Держ. пр. України ім. Т. Шевчен. п ода вико А. Огненне коло Івана Багряно- го хКиїви, 19, ОЗ. О Віктор Іванович (ВЖИ 1936, є. Густий Гай, тепер у складі с. Созо- іівки Кіровогр. обл) -- укр. і рос. ак тор, н.а. УРСР з 1987. Закін. Київ. театр. ністю акторський С 8. курс Верхацького: режисерський -- 1975, куре В. Харченка). Працював в Одесі, (Сімферополі. Дніпропетровську (1962-- 72 в укр. муз-драм.. з 1972 - в рос. храм. театрах). Ролі: Іван («Дай серцю жомю, заведе в неволю» Кроїнениько тої, "Мирон. («Зача; ітряк» Стельмаха), Нерон («Театр часів Неро- на 1 Сенеки» Радзінського) БАЖАН (Микола Платонович |261Х ОХ) 1904, м. Кам'янець Подільський, тепер Хмельн. обл. -23ХІ 1983, Киї поет, держ. | громад, діяч, акад. УРСР з Ї9Зі, зд. м. Груз. РСР З 196, з.д.н. УРСР з 1966, Герой Соц Праці (ТОР). 1943-48 -- заст. голови Ради Міністрів. УРСР, 1953-99 -- голо- ва правління Спілки письменників Ук- раїни, 1957--83--гол. редактор Гол. темакаії Укр. Ред. Енциклошедії (УРЕ, 31988 -- їм. М. ПІ. Бажана). З ініціативи і пд наук. керівництвом Б. видано Укр. Рад, Енциклопедію у І?-ти (1959-65) і доти (1977-85, укр. та рос. мовами) томах, «Історію українського, мистец тм» т. Р ОВ), «Шевчені но Навч Київ. кооперативному інті, Київ. інсті зовн. зносин. ачався ру драм. студії ЖКайцржить Свої раження від зу стрічі з цим колективом відобразив у поемі «Дебора» (1978) й спогадічесе «В світлі Курбаса» (1982). Статті «Лесь Курбас 1 Всеволод Мейсрхольд» та «Буревій» містять аналіз творчості цих режисерів, відгук на виставу «Нові їдуть» («Буревій»), яку здійснив 1903 Ф.Хопатинський у трі «Березіль». У доробку Б.--спогади про театр. процес 20--30-х рр. роздуми про театр. явища 20-80 рр. У перекладі Б. у Київ укр. драм. тері їм. І. Франка йшла вистава «Звичайна справа» польс. дра-

матурга А. Тарна (1954), в Київ. т-рі «Кето і Коте»

-- оригіяальне втілення у слові вражень від музики М. Леонтовича. А. Шостаковича, Ф. Шуберта, Е Вілла Жобака. Я. Сібелуусаь рісевь. Франц співачки Е. Піаф. 1926-29 Б. очолював

журн «Кіно». 1929-32 -- редактор на Київ. кінофабриці. Серія статей про здобутки укр. кіно 20- 30-х рр. та заса-

и т. з. поєтич. укр. кіно 60--20-і рр), про фільми 0, Довженка, Ю. яновського в кіно (а мої трожиди», 1979), індивід. особливо- сті кінорежисер. роботи І. Кавалерідзе, Ф. Лопатинського, творчий метод т.з. жиноків (Дзиги Вертова, М. Кауфмана, Б. Цеятамої, про діімаість У во художи. кого, В. Кричев- сакого оператора Д. Донуцького про майстрів укр. екрану учму. С. Шкурата, С. Свашейка, М. Надем' ського, П. Масоху, Д. Кашку та ін). Серед, кіносценарів., «Адіма, із, інкола Джеря» (1927, за однойм. по" вістю З Нечуя-Левицького), «Пригоди Полтинника» (1928, за оповіданнями В Виинечанкї, зСтулажтая (у саі- вт), «Квартали передмістя» (обидва -- 3929), «Рік народження 1917», «Марш шахтарів» | (обидва -- 1932), | «Мокра лпристамь». (1932, у співавт), «і зв повною Т. Пивна (НОР пою

ою ро расть» й са співавт. з "Яновсько. Б/- автор , Спогадів-еке шольс. лисьченіика | езтр діяча Я Твашкеви.

ча, драматургів М. Куліша, О. Корній- чука, художників К. Білокур, М. Глу- щенка, Труз. скульшорку Т. Абакелію, іолис- з Укр. піаніста А. Мюицера. Під ас, Вел. Вітчизи. вінни ба во лярності пісня Г. Верьовки на вірш «Клятва» (1941). Цей віркш став осно- вою однієї з частим «Жовтевья К. Данькевича (1957), кантати «Клятва» Ю"Мейтуса (1941). Твори Б. вихориста- мо у вокально-симф. поемах «Данило Кражанівського (1945),

- ілюстрували В. Татлін, хе гааржладно В чада

ян, 1. Макогон. За те. Б. на укр. пеле- бачемиі 1983 знято т/ф «Київські єтю- мата «Нічих концерти» за участю а лора та акторів В. Івченка 1. Ступка: овунентаміннй ка чМежах ПО ен. пр. 1982; Держ. пр. СРСР, 1946, 1949; Держ. пр. УРСР. ІЗ; Держ. пр. УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1965; Держ.

2 1836, с. Белелуя, тепер Івано-Фр.

обл.-29ХІЇ 1920, Львів) -- ср

кб Лиш духову секларіо. МУ. й У

Вербицького

Жак, крона побу чорногор

танка» обидві --

строві, хорові твори. Праці: стор руського (церковного тині» (1890), аморуай мгавамьний паром тон» ,, «Русько-народані альмий стіл» ЙІЗОТ) те й. Посібники «Повна інструментація європейських руських народних ішструментія» (ІМ),

кола церковного пінія». Зашав що- ад 4 тис. укр. нар. мелодій, які увій- шли до зб. Русько-мародиї галицькі Порожнина Б чоловік

за чоловіком

вич; ЗОХИ 1866, Львів-- І5МП Засн поли оц з о

Р, акта, засни фольклорист. Закінчила Львів.

а зате й иступала як піст у, ковцерних

вів това «Боян». Літ. БАЖЕНОВ, Анатолій Тваловах. КХП пами, ва УРСР З 1. Закін. ТВ Моск. консерваторію. З 1970 -- у склає

ді квартету їм. М. В. Лисен- жа (Київ), з 1983-- викладач (доцент з лоб) консерваторії (тепер Нац. муз.

академія) пр. УРСР ім рр фани ШО

БАЗАРОВА Ніна Володимирівна. І2--1 (ІЗІЖИ 1889, Сімферополь, 7-

БАЙДА-СУХОВІЙ

Снамр Стодом» Шаенкаі Тригчко

БАЗИАЙВИч 2-7 -зукро рожпотор й диригент 2 МИСТ Муз. освіту здобув 1691 у Києво Могилям, колегії де керував кор. капелою, потім капе- лою Лівів. братства. Автор партесних

СОМИ ЗОВ м Жнершика таро )-сукр. трафік мох України з жудбж. їкт (нонстерих Пай Праююе в зло жиижкової та станкової графіки. Їх в. «Та Халявський» Г. Каітканоквов" Скенка (1959), «Енеїда» 1. Кот кого ва м «Мали Коб ро до Мазок М тежбмао ПІ пана жи. 5. Бровченка «Як Мамай до Канади ко а, под Кот ого ГО) т. 1 о Бад Анатолій

"Машуїл (2-8) -- укр. поет крок. ЇВ ст Навіаох в Касюоог: мин. академії. Між 1752 | 1755 створив.

трагедоки иського. рами на одну дію, п'ять яв, пролог та ешлог. Твір морально-повчального ха- рактеру, викриває несправедлявість, (СУА. гноблення бідних, розбещене жат.. та, пияцтво. Написаний старослов'ян.

мовою 3 численними українізмами.

Ан Ці,

Зав укр, актор, 12-29 актор, "директор.

1921-29--. теру, 1930--31--.

а (є Котляревсько-

тої. Маруся (аЛюрінне» Пажоса Мар».

ТАШІЕВИЧ Тетяна

Анатоліївна (ФІУ 1959, Миколаїв) --

укр. нар. майстер худож. ткацтва. за-

кін. 190 Кролевецьке худож.-пром.

учаще. Тв: рушники, декор. панно, тканини для одягу.

--укр. художники: батько

й син. Микола Іванович Б. (1511 1914,

м. Юзівка, тепер Донецьк -- 27.У 1988,

Жиів) --живошисець. У 1931-40 навч. У Київ. худож. ія-ті (педагоги Ф.

чевський та К. Трохименко). Тв.: «Тая-

Ра

жова атака з С. Лисянці» (у співавт), ЗИ вдпочанку» / Чобидва з 19м 4 (957). «Шевченко в боккаі", ПІФВО) «На каток», Побзі, «Пам'ять» (1983), «З перемогою додо- МО (1983) та п Сериїй Макомайоних Б.

РХ 1952, Київ) -- живописець Закік 1ЗР' Київ. худож. інст (педагог В. Че- канюк). Тв. «Пішов воювати». «Дшалог» (обждва -- 19801, «Друзі» (ІЗВІ). «Одно- то різу на дорозі». (1983), «Портрет. А. Тарковського». (1988). «Паломник» (І9юї) та ін. У 1984 виїхав до Москви. Внд.: Сергій Базилев. Каталог (1991). БАЗИЛИКУТ Богдан | Омелянович (ОАМШІ 1938, с. Гадинківц, Марно обл) -Укр. співак (ліричний тенор), н. а. України з 1992. Закін. 19 Хивів. ковсерваторію (клас М. Шелюж- жа). 1971-99 1 1984-90 -- соліст Львів. теру опери та балету; 1960--71 (з перер- вою) і з 1985 -- викладач. пед, йя-ту (з, 1994 -- професорі. Парті: Ан- рій («Запорожець за Дунаєм» Гулака- ртемовського) «Наталка Пол. ставка» Онсгін» Чайковського), Альфред («Тра- віата» Верді)

БАЗИЛІВСЬКИЙ Макола Пимонович

С І п Чи ер оба 225. МИ 1993, Ка

театрознавець літературознавеці бмисть Зак 1336 Каву дав у Донед. пед. ін-ті | Київ. ук 98 з міт. частиною і 1. Франка (19: статті з різних питань л-ри та мист-ва: «.Живопяска Україна" в критиці й ми- ектво, ее 1 Українам, «Мости дружби» (про укр.-груз- театр. зв'язки),

«Італійське відлуння» (пу італ.

мснаєтедьк в'язка, «Тв Франко

і театро, «Т. Шевченко й А. Олдрідж», відомих укр. акторів.

БАЗЮЖ. Олександр Федорович (УП

19, с Звиляче Волии. З) укр ар жатектор, Зак, 190 мів. дове

чит. Споруди: будинок на вул. О. Ку- лланицької (1974), інтер'єри готелю «Ти турист» (196), жатя. район «Гвден- ний» (1976-86). адм. будинок (1978), жата. район «Сихів» (1981-90), ком- пмексне впорядкування і озеленення парків і скверів (1985-92, всі--У

БЛЯДА СУХОВІЙ Дихтро Михайлович (ВХІ 1882, с. Нагірне, тепер Полгав. ба---8) -- укр. актор, режисер, банду: рист, збирач | пропагандист укр. нар. пісень один із засвовників укр. кіно. Сценічну діяльність почав 1699. На оч, 20 ст. мав власжу трупу. В 190 16 працював у кіно. Фільми: «Кума

БАВДУКОВ

Феська» (1910 або 19Ш, зіграв усі чом. роді), «Змія підколодна», «Сватання за еюрнамю цомь Темні. При

кохання в п, 19, зв жруги зрада» (1912. всі ролі), «Шель- менко-менщик» |(1912). («Запорізький

зар» пої бі, зи орли обо. збо Важка 1 життя» (ІЗ або

ДУКОВ (Олександр (Васильович МОМ 1923, с Троїцьке, о з

р Стиром". (ічє?), «Багатства ітязь» (1976), «Мелодії весни» (Т «Див-стеа» (ІЗВА), «Пам'ять про оте мана Запорозької Січі Івана Сірка» (1986), «Дуб Лесі Українки в урочищі Нечимле» (1989), «Лісова пісня» (1991), зДубиехетнім 980) 53 глябаки сто- Хіт» (1903), серія «Пам'ятники арютек- України» (МО ЧОМ

(-укр. співачки (вожал. тро), м. а. УРСР з 1979; оєстри. Нар. у с. Я. луниці (тепер Польща). Закін. 1958 Львів, консерваторію. Спільно виступа- хи з 1953 (солістки Львів. п Даниїла Яківна Б. (МИТ 1

реа

Му

-- викладач Льма. дит. муз. школи (1953--56, 1966--. 80). з 1982-- Київ. їінсту культури Із

1980 -- доцент). У репертуарі укр. нар. лиєні, Тв. витчизн. | зарубіж. компози- торів. Держ: пр. УРСР їм. Т. Г. Шевчен- жа, 1976.

БАК Михайло Абрамович (ІЗХИ 1902 КЛ 1903), Одеса - 7 9.ХІ 1989, Моска) -- укр. роє. диригент | композитор. Навн.

Ф. Я. Ступки, Г. А. Столяров.

вав в укр. терах Проскурова (тепер Хмельницький).

Одеси. жжя,

як романси |У т.ч. топтала стежечку», «На вгороді ко- о броду» на сл. Шевченка, 1939), му- зика 1 Гамках. полу ІМ) яви, ія після 1896) -- укр. художник. Навч. у Київ. рисувальні комі М. Мурмка та в МУЖСА ПВвЮ-- м). Тв. «Чоловіча голова» (ІРО), «Го- лова Зевса» (189Т), «Вечір», «Біля річ- Звудичка», «З околиць Києва». БАКАЛЕЙНИКОВ. Микола Романович 1 ОЗУЖИ 1ВВІ, Москва - ІІ 1ч57, вердловські -- рос. флейтист і дир:

1939-41 -- директор Уральської кон: серваторії Із 1940 -- професорі. Автор «Богдан Хмельниць- 11939) тегін. Якимомич.

жладав спів У різних уч-щах Києва, у т.ч. Кисво-Прюрському, яким завіду- вав 1906-20. Керував також. учнів. і робітничими. хорами, хором Лук'янів- (ського нар. дому. Уклав «Український існванико (1904), що складається з укр. мар. пісень (тексти і, ноти)

БАКАНІАЗЕ Отар Акакійювич (27.1

М Тв груз

зетрознаець дж ожтор фалодо мук З 1968. У працах «Укра! Тісі» ПОЛ, «дес Українка» ПІ, «Грузиисько-українські літературні 1 театральні зв'язки» (1982). висвітлює міт. й мистецькі зв'язки України і Гру- зій 19-- поч. 20 ст. гастролі у Тбілісі театр. труп 1. Дрейсіга (виступав 1845 у міськ. ері У виставах зНаталка ПОА- тавка» | «Москаль-чарівник» Коти (ського), М. Старицького (1889), М. ливницького (1889-91), О. Суходоль- ського те О. Суслова (1845-1900), Г. Деркача (І), М. Садовського (івб?), виступи ма груз. сцені М. Зань- ковецької, Є. Зарницької, А. Манька, бобокрької та м. Дослідна т. 2. вав жазькі вечори, що відбувалися в Харко- ки и Ом ПТ, В Трузинсько-українські | літературно-

З взаємини 11984).

БАК ор Миколайомия (ХИТ 19зо, К. УП 1983, там же) -- укр. артист балету, з.а. УРСР з 1960. Закін. 1948 Київ. кореогр. училище, 1968 -- Київ. театр. інст. з 1988 -- його. викладач (з 3977 -- професор. з 1982 --. зекторі, 198-7о г солют Київ. тру 'овери та балету. Партії: Лука а сна Скоркаомої Кам пчи Кіхот» Мінкуса), Ферхад («Легенда

Андрійович Баки ВХ 180 ВІ ЧУХИ 1938, Базель, Швейца-

т

БАЛАГУРАКИ

рія, - рос. співак (баритон). Навч. у Київ. муз. уч-щі і Петерб. консервато- ри. Слівав У т-рах Москви, Петербурга, Києва (1903-05, 1911), Полтави, Жито- мира. З 1915 жив за кордоном. Партії Годунов («Борис Годунов» Мусоргсько- го), Демон («Демон» Рубінштейна), Рі- гохетто («Рітолетто» Верді) БАКС Арнола Едуард Тревор (ВХІ 1883, Лондон -- 3.Х 1953. Корк, Ірлан- дія) -- англ. композитор, піаніст, дири- ект. Пд враженням від гастролей по Україні маписав фл. п'єси «ТІ нім на україні», «Гопак» (1910) БАКУСІ (Володимир | Петрович. ПМП Т9ЗІ, с. Гавареччина, тепер Львів. обл.) -- укр. майстер худож. ке- раміки, з.м. н.тв. УРСР з 1990. Працює івгалузі чорколощеної кераміки (глеки, горщики, макітри, миски, дзбанки- близнята, рази топ хо), ка ля Темурович

жиє -- Бакшиш Теміркая; РАЙ Бей (Сумферополь, Крим) - татар. компози:

задом. України з 1993. Навчався. 19! 4-57 в їюті ім. Гиєсіних (Москва). Автор пісень на вірші татар. поетів, му: ізики до вистав Крим. татар. муз-драм. тру Много го організатор. та худож. керів- В том, «Вахчисарнйський фонтан»

Х Ельтона, «Бахчисарайс 5

Беньяша, «Золота колиска» І. Бакшиша

Оригінальні. пісні ма вірші поетів» (1970), «50 пісень ких татар» (199). БАкитАеВ "Леонід, кзораздонан пом перо перрі а

і Киів)

шактор, н.а. УРСР Я 1987. Закін. в Мінський театр.-худож. ін-т. Працював у рос. драм. трах Миколаєва (1960--

"Дніпропетровська.

02), (1962-66), з 1966 -- у Київ. рос. драм. т-рі ім. Лесі. Українки. Ролі в т-рі-- Репетилов

(«Лихо з розуму» Грибоєдова), Микита («влада темряви» Л. Толстого). Тедегін (еходіння по муках» за О. Толстим), Їванов | (ківанов» (Чехова), Данзас («Останні дні» Будгакова), Кара Мор («Розбійники» Шіллера); в кіно -- Ос- ап («Білий птах 3 чорною ознакою», 19М, Костянтин («Ати-бати, йшли сох- дати... 1ОПб), Альокія (чЇсторія одного кохання», 1981), Горелов («Штормове опережження», , ІФ, у Сосницький

ан Кто, Ма ел

Оріона», 1981, Одес. кафі-

Борис || Олександрович ЗХ 1905 (5.1 1906), Харків -- 8 1959, Киіві-- укр. режисер | актор, з-а- УРСР з 1942. 1922--29 проходив підго- товку в реж. лабораторії був актором. мистец. об'єднання «Березіль». І:

34 очолював Харків. тер муз. комеди, 1944-07 -- Київ. ТА 44

Леся пні, уран Гожакеріи» Ме ріме). Вистави: урзька, Осінь» О. Тльченка (1954), «Доктор філософії» Б Нушича (1956), «Човен хитається. Я. Галагана (1957). Автор п'єс БАЛАБІН Альберт Григорович (ІФХІ 193М, м. Плавськ. тепер Туд. облі -- укр. художник скла, н.х. України з 1982. Навчався 1953-55 у Ленінгр. ху- дож. уч-щі їм. І. І, Бродського, 1950-- 63". Леміштр., вищому худож пром. учащі їм. В. Г. Мужіної. З 1968--на Жиїв. з-ді худож. скла. Те. скульптури малих форм «На базар» (1990), єТорси» (1972), «Аврора» (1977), «Кінь-вогонь» (1965), «Кораловий риф» (1987). «Скор- бота» (1990), «Серж Лифар де ля Дансь (1965). Вид: Балабін А. Каталог (1994) БАЛАБУХА Федір Олексійович (211Ї 1926, є. Ви: чвка, тепер Дніпроп. обл -15МТ 1990, Луцьк) -- укр. актор, УРСР з 196. Закін. 1946 студію при Запоріз. укр. музедрам. трі (у В. Магара), Працював у | Запоріз (1944-47). Мелітопольському 1 місько- МОР Херсон, пересувному 1948-50), Ніжинському | (1950--54), Волинському (1954-83) укр. муз драм. терах. Роми: Василь («Цитанка Аза» Ста" рицького), Шельменко, («Шельменко- вітки: Основ'яненка), Коло- іні» М. Горького), БАЛ А Петрович ІЗІХИ 1864 (12.1 1865), Люботин, тепер. місто Харків. обл.--8.ХІ 1943, с.ще Ліа- мозово, тепер у складі Москви! -- укр. скультор. Закін. 1896 Київ. рисувальну школу М. Мурашка, 1903 -- петерб. АМ (клас В. Беклемішева), Викладав у Тбіліському. (1905-06) ї Київ. (1907-- 22) худож. уч-щах, Миргород. худож- нво-кераміч. | технікумі | (1922-30). Працював у галузі портретної і декор-- монумент. пластики. Тв: понад 20 іскульп. портретів Т. Шевченка, портре- ти М. Лисенка, І. Котляревського; над- тробок М. Кропивницького (1914, Хар- ; алегоричні горельєфи на будин- ках у, Києві: Ісерміса (Музейний пров. Ме 4), Маріїнської громади Чер- воного Хреста (1912-13, тепер нд. інст; вул. Саксаганського Ме 73), іпо- рому, (1915-16, тепер адм. будинок: вул. Суворова Ме 9). Вид: Богдано- вич Г. Федір Петрович Балавенський (196). БАЛАГУРАКИ -- укр. різьбярі: брати. Нар. в Косові (тепер місто Івано-Фр. бл). Працюють у галузі худож. дере"

х

БАЛАЗОВСЬКИЙ

зообробка. переважлю в техашщі сухого усьохення Інни Васильснач Б. (ОЇ 1902)--з.монота. УРСР з 19БА Тв: де- жор. скриньки. посуд. прикраси. ху- мож меблі, оправи 1 футляри до книг (З портретом Т. Шевченка. 1961), аль- боми. вітальні адреси. декор. тарелі З вортретами Б. Хмельницького (1957) та. В. Стефаника ЦІЗРІ). Осжи Васальо- жич Б. ОЗТУ 1928). Тв. альбоми. скри- льки, тарілки, інкрустовані деревом. бі- тром. металом. перламутром. БАЛАЗОВСЬКИЙ Абрам. Семенович ІВХІ 1908. Каїв--ІБУП 1979. там ме) -- укр. художник тру з кіно. 1934-- З онавч, у Киів. худож. їн-ті (педагоги ХХ. Черкаський, К. Трохименко). 1938-- 41 --в Моск. 1н-тіу підвищення кваліфі: хації художнихів. Оформив вистави: Дев'ять наречених | жодного жениха» Ф. Зупае (у Київ. торі муз. комедії, ом), «Наймичка» 1. Тобілевича (1958), «Сашко кибирає дорогу» М. Заруднаго. 1960; обидві -- на Киів. студії телеба- дея) Живолисьї ть; «Дитпро». "А стопортрет» (1963) та й БАЛАНОВСЬКА Леоніда Маколаївна рБХ КРХИ 1883, Шпома. тепер місто Черкас. обл -2ВУЛІ 1980. Моска укр. ї рос, співачка. (сопрано). ЗО петерб. консерваторію. 1906-08 солістка Каїв. рос. опери, 1908-19 та 1925-26 --Великого теру (Москва), 1919-22 -- Севастоа. опери, 1926--33-- Харків. тру опери та балету. 1927-- Зриччмах Харків муз-ярам іюту. чі "З професор Моск. консервато- рати муз -ариж т Коб.

зар» у 12), виконувала. ХУ, зр, пні, ромаися М. Листи, (Степового. 191 разом з К. Шиманов.

ським виступала в Єлизаветтраді. Пар- сти: Ганна |«Майська ніч» Римського- Корсакова). Оксана, Марія (еЧеревич. кота Чалкожаогої Аа. Кармен одно опери Вера ою) АнОвСьк. бр Засл М Царем тепер 2 оте Запоріз обл ПВ ТОВ Ки укр, животи Р график У 10 навч. в Харків: худож. флематоги М Шаронов. М. Дереус Ме бомокишії Тво чУ хворого кома: ра» ПОЗА «Переправа. через Ди Тішох «Клятва паризанів» ПЗ) є мас Зіириий у комі руна поз, Но. тосподарі Зимового» (1967); графічні та зх до книжок. БАЛЖЦЬКИЙ. Дмитро Євменович |26.Х. ВХ Юм Гайсин теаер. Біня. СОБАЧА 1981, Полтава -- укр. хор. диригент. Закін. 1929 Київ. муз драм. и Ми В Лисенка Один З засно

ників з нерівних гейсияської хор. каше- а «ри ЗТ ом іа створення «Хорансу». в Муз-драм. їв" ЄМ В Ат, 19738 по Капели бандуристів з 1ЯЖВ" в казаксталі ва асани 1 48-- першних хор. капеля Одес. 1949-- -- Полтав. філармовій, 1951 -- 61 -- самодіяльного хору 1 вокал. ансамблю. Автор музки пк 4 о хлое шо. коні ОТО Бад /Коудрнам А. Лісна знаходить автора (1966). ||| І Гамамо БАЛАШ Віктор Григорович (ові 190. Москва) - укр. художник ту, зх. УРСР з 1998. Навч. 1948-53 У меск. худож. учаці пам'яті 1905 року. 3 1959 працює в Херсоні. Оформи на" стави: ЗОргія» Лесі Українки (1970), зТаке доже. довге літо» М. Зарудного ЦІ змен 1 хрест М. Стажика 1925), «Вірність» М. Зарудного (981), ля» 1. Жароенка-Карого. (1983), «Комуна в степах» М. Кулиша (1966), «Ковотопська відьма» за Г. Квіт- хою-Основ'янемком (1987), «Занепад. 1, Бабеля | (1988), («Собаче |щсерце» М. Бултакова (190). «Голоде (ч97») М. Кухша (199ї), «Хочу заміж» Л.С! ладі, (1990), «Будьте здорові!» ТІ. Шено (1989), «Езоп» Фігейредо (1984), «Жага» А. Старицької Черняхівської (1995). БАЛАШЕВИЧІ -- укр. майстри худож. хитва І--поч. ІВ ст. батько й сим. Працювали у, Глухові. Йосжа Тимофі" яювич Б. (3-77) виливав гармати, орна- зажтов ж пар. мотааими адобанні тами з написами ми жо Йосжвюнич, Б (7 ТЛО виготоваь мортиру (1698), тармати (1697, 1205, 1717), прикрашені карбованим рослин мим орнаментом, зображеннями реаль- мих 1 фантастич. істот. БАЛАЯН Роман Гургенович | (ІЛУ 1941, с. Неркін-Оратаг, Нагірний Кара- (бах) -- укр. кінорежисер, ззд.м. УРСР з 1990. Закін. 1969 Київ. театр. інт (курє Т. Левчука). З 1970--на Київ. жафі де створив фільми: «Польоти уві сті та наяву» (1982), «Оберігай мене, мій талісман.» (1986), «Філер» (1967). На «Мосфільмі» поставив стрічки «Ле- у Макбет Маенського, повіту» (1900), Перша любов» (ТОМІ. Держ пр. С

БАЛЕЙ Вірко (Вірослав; 21.Х 1938, Ра- дежів, тепер місто Львів. обл.) -- укр. зариеаах пінякст з комромтор Зах.

консерваторію у Лос-Анджелесі. З 1991 --худож. керівник щорічного фистималю бучас. музика, з 19 ке рівних камерного з 1980-- сямф. у. зн зрного гру всі-- у Мас «Дума»

БАЛЬЦЕРОВСЬКИЙ

монолог» для симф. оркестру, присвя- чена А. Веделю (1984, 2-а ред. 1988), пера «Голод», 2 концерти для скрип

штищ та ія, З 1988 постійно виступає в Києзі та ін. містах України. Держ. пр. України їм. Т. Шевченка, 1996. БАЛЕМА Микола Опанасович (ІМ 1948, с. Жилянці Ярмолинецького реку Жиельн. обл)-- укр. диригент, н.а. УРСР з 1988. Закін. 1972 Уральську ков: ісерваторію (Свердловськ) З 1972 -- ху- лож. керівких | ГОЛ. диригент ансамблю шісні і танцю «Подолянка» (тепер «Ко- зак Подідляз) Хмельк. обл. філармо- ні

БАЛИЦЬКІ -- укр. нар-гончарі з. По. заеМука (ешер Полтав. обл. батько син уч Б. Її (З) 1885--29.ХІ 1965). Павло Стеланович Б. в А ПОТУ ні Виутов- Ляли полив'яний посуд: червоні миски, грозамсані рослинним орнаментом, гле-. чики, кухлики, вази для квітів тощо. БАЛІЄВ Євген Якович (ІВ ІЗУХИ

А Пенні зро жа Ро сто В марок

(1932-33). З 1936 --у Київ. рос. драм. би ма укра фо Мои («Лихо з розуму» і; Олек. андр («Остайші» Горького), Аркадій («Дочка прокурора» Яновського), Ко- дваленхо («Далекі вікна» Собка), Збиш- жо («Мораль пані Дульської» Заполь- ської у торі й однойм. фільмі, 1957), Вітальєв ( нки» Зоріна).

ББАЛОГ Клара Федорівна (ІРМІІ 1908, Ужгороду --укр. балетмейстер, н.а. УРСР з 1914 Закін. 197 Ужгород. муз.- тка учще, З 1945 -сомстка балету, з 1959 -- балетмейстер Закара. нар. хо- ру. Записала | поставила на профес (Єщени. нар. танці різних районів Закар- ит, чЯроцька карчкам, «бубнар-

о «Круцена», «Васильові цифрі» та їн.

вААТАВОВИ Володимир |Штон Бал- 8.МІ, 1904, м. тепер Ж АХ б Прага) сзукр ера сер р о ЕРИ Зав ажаео

БАЛУК Марія (1935, Аргентіна) -- укр.

жовського, М. Лясенка, О. Нажанкі іського, В. Грудина.

БАЛУН Ольга івна (ІЗХ 1809, с. Іванківці. по облі

тепер 1980, сит Діттирі тієї ж обл)-- ам ніть УРСР Іі А жилим, "Тридцять років Радянської влади на Україні й партиза-

м воза так. Ре Хкдвік. (1858-- 192 "укр, архіектор. Закін. архіт відділення Львів. політех. люту, Спо рід у Львові? гол. поштамт, (1600), ютюкова ф ка (195), жита будинки т лена пе По ОЙ АЛ зкун ПАМ 1? Ля Змі, там же) "у шодо. | укр. художник

рі мазнячо! ж паноу ар тру (оби.

Ж р ПН зажим нар.

ів яицях» М. Кропивницького (1903). БАЛЬМЕН (де Бальмен) Яків Петрович ВМ ОВУ віз, є. Акад. Черніг. обл--14 (26) ТІ ТВА кааказі укр художиик-аматор, За походженням француз. Закіх. 1ВО Ніжки. гімназію видих наук. У 1843 познайомився і зблизився з ТТ. Шевченком. Глюстрував рукописний. «кобзар» (ІА, разом з М. Башило- зим), поєми «Гайдамаки» та «Гамалія». Поет присвятив Б. поему «Кавказ». Аз: тор альбому малюнків «Гоголівський. часи (вид. 1909) та щоденника подоро- жі по Криму з 300 малюнками в тек- (Ті (1840). Загинув у бою. Тв. Повісті (1988). Вид Ю. Друже лова,

БАЛЬЦ. мир Степанович (12 КОМУ 1864, Одеса --201 1939. там р

грисувальній школі, 1883-89. в петерб. АМ. З 1890--чсн Т- таерос. художників з 1922--Това художників їм. К. К. Костанді. Та «Морський вид біля м. Одеси» (1806), Мн "Привим (Орбу о Сгибедь

чаків"»,

животисець 2-1 пол. І8 ст. йконопясній май- стерні. Автор малюнків у «кужбуш-

віщення», Предтеча» (два останні -- 1750), «Порт- рет Василя Дворецького» (1751). «Ма- рія Магдалина» (1752) та ін. У Вб-х рр. сиконав іконостас для собору в Острі (акромто Чері обму.

АЛЯС Володимир. (1906, Рогатия, те- тер Івано-Фр. обл--І8 ТУ 1980, Сан- Диєто, США -- укр. художник. Навчав- ся у Львів. політех. знсті. Закін. 1929 заршав. АМ. 1999-44 викладав графі- жу у Львів. їнсті пластичних мист-в Жив у Польщі, Німеччині, Канаді. США, Бразілі. Те: живопис («Авто: люртрет», дереворит «Мрія»), оформлен- ня книжок. скульктура.

БАЛЯСНИЙ | Михайло | Матвійович ФУ оо, Харків- пуп МВ. укр. живописець. У 1900--1Ї маач у З ристаацй шасаі з М. Беркоса та М. Федорова. З 1937 жив. у Жиєві Тв. «На барикадах», «Будів- тдонбаси (іо Зої (1942), «Форсуван- ха Дніпра партизанами (іс), "Зимо. вий пейзаже (1951), «Над Диіпром» (бі «Повноводиий. Диіпро намсяі» Пі БАНДРІВСЬКА | Одарка || Кардівна ТУ 1902, с. Грабів на Лемківщині. тепер Польща -- 5 1981, Льків) -- укр. співачка (драм. сопрамої, педагог. Не- бо С п Коуцемицнької ОН 3 ла уроки співу у неї (м. Віареджо, ікону Зак М Ви зр їм. М. Лисенка дама в ньому (з за. до прання до ШОЇ Саду. 27 бктри Бойко, 1. Дідик. А. Доро- мно, Бик Манаедя ТІ Біяцраєма

Омар рдааиєки, НЕШУ аоюзу.

УРКА Данило Степанович (Бан- дурко, Малий, Рихлієвський: бл. 1738,

їв --2)-- укр. бандурист. Навч. у бандуриста М. Волошенка з Богуслава. Перебував на службі у клів. губерна- тора Леонтьєва, деякий час 1954-60 -- ма Запорізькій Січі. І бі брав участь у гайдамадьких похо- аж. У ІТ заарештований | ув'язнений царською владою. Ймовірно. виданий

ж З історії кобзарства на Україні (1980). БАНІ (бандт) Михайло Вододиюмиро- вч (ЗОХІ ТВ, Одеса --2РІХ 198. Москва) -- укр. живописець. У 1882. в'Одес" рсувальній шкоді, оре 7 у иларській ЯМ я мо зі, З 1863 брав участь у виставках Тва. трос. художників, 3 1904 -- член цьо- това З 1893 жив у Москві Тв: "В майстерні» |(1902), («Праля» | (І9ОЗ),

" зач, (0 м 1919),

льки, (90. Орач» (ФІ, пори БАЛЬКЕВИЧ Бікеатій (Вікщенті бх

1830-61, Жатомирі-- укр. скрипаль композитор, меригент, педагог. Навч музики приватно у Вільні й Петербур- Зб Як скрипаль багато гастролював Керував оркестром Житомир. т.ру. ву кагрочиво пове итомир. обл.), де викладав Ти нн і а а і

тощо. БАЛТІСТ Йоганн 0-)-- нім. арютек. тор 17 ст. Працював на Украї. проектами збудовано Троїцький собор Троїдько-Тллінського монастиря в Чер- мігові (1679-95), Преображенський со- бор Мгарського монастиря побл. Лу- бен: на Полтавщині (1684-92).

БАРАБАН Леонід Іванович (14.Х 1929, с Кривохижняці Вінн. облі) -- укр. зекрожамеціь історик тору, віка. ма: стецтвознавства з 1969. Закін. 1956. Чртів укст. 1961 - аспірантуру при ІМФЕ (відтоді -- його наук. співробіт: зних). Автор книг: «Сучасна українська жомедія ма сцені» (1969), «Співець єднання й дружби. Михайло Стари- кий» (1980) та ін: дослідження про Т. Затиркевич Карпинську, Л. Стари- дику Черняхівку, С. Чернасенка

улю. Упорядимк. збірників укр. дмоаттної драданурні баитотодий

ім. М. Ленка у Львові,

1938 -- Муз. академію у Відні, вчилася У Вищій муз. школі в Бердіні. З 1948-- Муз їнсті ім.

1. Гамноло.

0-3) укр. ра ІВ ст. Піашом У Таличии. "лися дерев. різьблені хрести йо. то роботи 1726 (з Стрийщини), 1728 (і Старого Самбора). БАРАНОВ Кирило (2-7) -- укр. іконо- тисець кін. ІВ ст. У 1785 виконав іконостас для церкви Різдва Богороди- ці в с Жукмі (тепер Черніг. обл. ме зберігся). БАРАНОВ Микола Анаріанович, (ІЗ 1909, м. Дебальцеве, тепер Донец. обл--24МіЇ 198, Донецьку -- укр. скульптор. Закін. 1934 Одес. худож. ін-т (педагоги Б. Яковлев та П. Мітко- віцер)- Тв.- «Т. Шевченко» (1964); пам" ятники -- воїнам, загиблим ктчизи винні 1941-45 рр. ум. Дебалю щевому (1966), загиблим у концтаборах у м. Волновасі Донещ. обл. (1968. У чивавт. з Л. Казавською)-

«

БАРАНОВ Петро Федотавач (3--2)-- укр.жахляр ІВ ст. Виконував замовлев- мя Києво Печерської лавра. Виготов- лай кахлі для осель архімандрита, на- місника та соборких старців лаври; ур стилі барокко "для Кловського

палацу в Києві. БАР, Георгій (1776. с. Смоляж, тепер Черніг. обл--21-- укр. хор. ригент, педагог. Закін. 1804 Ки

академію. Був керівинком її хору. кладав спів у нотному класі (1799-- 18о4). Автор посібників «Ірмолопон лю печерському наліву». «Правила для мотного ірмолойного пінія» (не збе- реглися). БАРАНОВИЧ Лазар 11620 --- 3 (ІЗЛХ 1653, Черюипів - -укр. церк. літ, куль- тур. діяч. З 16507 професор 1 ректор Жисво-Могилян. колегії. З 1657 -- чер- ніг. і новгород-сіверський архісляског. Автор зб. казань "Меч духовний» (1666) ї «Труби словес проповідних.» (Ібч) та віршів «Аполлонова дютня» (польс. мовою, 1671). 1674 засн. у Нов- тороді'Серському |" друкарню, цяку. 1619 переніс до Чернігова. Тут прадю- зали тразери і друкарі С. Ялинський, Лукаш, Ф. Углицький, 1. Максимович. "Перо видання -- «Псалтир» (І6ВОЇ. Видання оформляли гравери. Х. Тарасевич, 1. Щирський, 1. Стрель- бицький, Н. Зубрицький; вперше у практиці сх.-слав'ян. друкарства засто- совували. не лише дереворити, а й мі- ерити. Б. створив канти | духовні ше. зей зберігається Їри своє" мав хор. капелу, керівником якої був диригент | композитор С. Пе- калицький. Вихованці капели поповию- али моак. хор государевих півчих дя- жів. Б. похований у Борвсоглібському соборі в Черкігові. БАРАНОВИЧ Федір (2-2) -- укр- золо- тар 2-Ї пол. ІВ ст. Працював у Кисві. Збереглися потир і дарохранильниця КІРА), піддок від потира (177). БАР, Данте (25.У 1882, Ве- меція -1БМІ 1993, Криниця, тепер актор 1 Ібн у Ло лпремер, актор. 1891--1901 навя. У ві за Відні. Був диригентом хору Львів. уксту і політеж. ш-ту. Організатор | жерівних Львів. муз. това | його орке- стру (І9ОВ), організатор Союзу т-рів сел. хорів. 1912 -- 13, І9ІВ--худож. ректор Львів. польс. тару, з яким тастролював по Галячині. З 1913 - жив У Польщі. БАРАНОВСЬКИЙ (Іван (2-3) -- укр. художник кін. ІВ ст. Працював у Гали- п: Розписав фойє Старого тру У

лаком рочиця ро тес Богоприїмеці» Петро» Дмитрович В о уж пет мол. оба. ТОМІ 1984, Моска архітектор. зд м. РРФСР. Захін. ОІВ Моск архсох інст. Одян із засновників

12-- поч. ІЗ ст) у Чернігові "43-62. у співавт. з М. Холостенкомі. 1957-70 провів обміри ї дослідження жиїв. церкви Спаса на Берестові (12 ст., ост "рути Успенського собору (11 ст) КисвоПечерської лаври, церкан- тонди (1-12 ст) у м. Галичі Івано-Фр. ву

БАРАНЦЕВ | Тимофій | Прокопович КІЛ 1859, м. Житомир -- після 1915, там же) -- укр. драматург і театр. діяч. Закія. 1889 Віленське піхотне юнкер. учаще Автор пес «Наймичка», «Мара», «Батьки --діти», «Не під вік»,

«Прочавили» (1915). БАРАНЮКИ -- родина майстрів худож. кераміки. Народилися і померли в се Москалюиці тетер У складі м. Косова Працювали в Косові 0 основоволожанх жосівської школи кераміки. Танасій Тавасійович Б. (ВІ 1825--121Х 1864). Навчався у батька Т. Баранюка. Михай- хо Іванович Б. (1834-1902). Си Тва- а Б. Йосип Михайлович Б. (1863-- 1942). Сжи М. І. Баранюка. Виготовляли

у розписах, на ї побут верховинців, красу карпат, при- роди; жанрові композиції поєднували зо квітково-рослинним | орнаментом. жд: Соломченко 0 Г. Народні талан" гарпаття (1979), БАРАНОВА Марта, Вікторівна вм ІУМ1) 1895, Киів -- 21.1 1957, Москва рок. і укр. сщі (лірич. сопрано). Навчалась у Київ. мул. уч-щі РМТ. 1916-22 виступала в Київ. оперному театрі, 1924-25--у Харкові, 1931-- 46--солістка |Великого (театру |в

твої, м. Перемишляжи, тепер Львів. обл ФБІЖ 1944, Свідер, побл. Баршави)-- шольс. композитор і музикознавець, доктор музикознавства. Закін. 1924 Віден. ун-т (вивчав музикознавство у Г. Адлера). 1925-39 -- професор муз.- теор. дисциплін Львів. муз. поту (З 1930 -- Львів. ке ім. К. Ши: мановського), 1439-41 -- Львів. консер- зваторії. Серед учнів -- А. Кос-Анатоль-

ський. Автор оркестрових, камерних,

Спорудив у, Лювові дзвіницю Успенської цер- Жви --т-з. вежу Корнякта (1580, разом. З П. Римлянином) та будинок К. Кор- двкта, (1580) та іш

БАРВІНСЬКА

Феодосія | Андріївна Кк (ПУЛ 1899, Суми --12Х 1966, -- укр. актриса, М Роз 143

я укр дови грім,

ка. роки: Оксма (Пайдалаки» за чвиком), Ваніна («Житейське море» Жараеака Карого, "Наді ГчОстаних М. Гормкогої. Заімамася в кіно З Фржу Мільк («Під золотим орлом», 1957,

їв. каф паїн.

ИЙ Осип Григорович (вере- сень, 1844, с. Шляхтинці, тепер Терноа. обл.-8.І 1889, с. Сировари, тієї ж. суч панни Ра ой коні РДатор Трагедії о подуботк. нава сто

рани (зма и чари" рент Пе и

(БАРВІНСЬКИЙ (Павло Якович (|літ. псевд.-- Ізраїльтенко; 1862, слобода Борисовка, смт Белгород. обл. ЗУ (ЗІХ) 1908, там же-- укр. актор і драматург. Навчався в Моск. МКропинаицьког, М. "Садожалого, о. бабка са, Г. Деркача, М. Ярошенка аж Автордрам. юри нсценсации аснлано крики рити оди пе ів, Марко проклятий за ЗР торожанкомо Пн Сучасний Дон-Кіхот», «Загублений вік», «Жерт- ва», «Каторжна» (всі -- ІВ9В), «Енеїда» за "Котіяжаськя ІЧ, Хтось Дукат» (1908). П'єси «Орли України» (1895), «Гайдамаки» за Т. Шевченком, «За віру» (обидві -- 1897), «Запорізьке

добро» | 1898), «Сатана» («Володар тьми». 1903) були заборонені цензурою. БАРВІНСЬКІ -- укр. муз. громад. дія-

ід мати і син. Євгенія Максиміжна Б. СФХИ 1854. Львів -- 20ХИ 193, там Же) - піаністка, хор. г співано Ка (сопрано). Закін. 8/4 учительську семінарію у Льюві. Гри ка фп. навч. щриватно, У муз. шкомі КУ Мікудіу Жккові Рузом з батьком С. Крушельни цакої А. Крушельницьким Б. була пер-

шою їі вчителькою музики. пор ча їжі рів у" Тарчошом диритнит музсжор та о Медведя Баравська ном! кедвелик. ка Євгенія. «Записки НІШ» (1963) Васаль Б. (ОЛІ 1888, Терно-

ЗМІ 1963, Львів) -- композитор,

піаніст, музикознавець, педагог, док- тор мистецтвознавства з 19), почес. доктор Укр. ун-ту в Празі з 1938. Гри. на фи. навч. 1895-1905 в муз. школі К. Мікулі у Львові. Закін. Пральку ков- серваторію (1911 --клас фи., 194

я кжпозиції 6. ожину працював у Празі. 1913 тут відбулися перший автор. концерт Б. і концерт

По сн й ви ории ізував. З

профес музиканти У вт пав з власними концертами у Києві,

и | Ор з Анароцаоюьку,

ої 1944--48--- профес:

ї ректор Львів. пожтрматрі б толова Львів. орг. ка

заторів України. Та: вокал. . етногр. картини зУкрасько веслкц» для мішаноо по квартету солістів | 1 тато Заст Че йачеа «Наша пісня, наша туга» (сл. Черкасев- жа, 1933); для симф. оркестру -- «Укра- ївська, » (ІОІЛ), увертюра-пое- ма (1930); камерночінструм. тв. цикли а. єс «Ви предюді» оов

ня. С КЕСДІЯ бо (ТУ раїнські теми (1920); 20 дит. п'єс --ва теми укр. нар. пісень. Хорові тв. а кале- ма («Шевченкова хата», «Колосься, яи- ло» на сл. Лепкого, «Вітчизаі» на сі. Рильського), солоспіви для голосу в

ЗР ова онпории кодиеті а см

Франка). кр. нар. пкень ро оо укр музики бо М Лясеика, В. коса, С. Лю; жевича.

1948 -- 58. Вид: Павлишим С. Василь Барвінський (190),

БАРДЕМ | Муньйос) Хуан Ан- токіо (2.1 1922, Мадрід) - ісп. режи- р іспеварист У 198? а Ки каф по:

одна

ставив «Попередження з гол. премій 22-го Мкф, 1982;

Ва Семен Андрійович (12 (25.ЛУ 1903, с. Новий Ропс на Брянщи- ні -- 22. УП 1958, Кипв) -- укр. архітек- тор і педагог. Закін. 1928 Київ. худож. Ру (1907-30), залізнич. вокзалу (Ї

рань Р кі с ві т-ру опери та балету (1937 --38),

У пробятуванні забудови. рацятика Мазі вк у Кві Автор офор- лення могили Т. Шевченка в. Каневі (1929-32, Будинку Червоної

Армії в Тернополі (1941).

БАРСАМОВ

БАРИНОВАЖУЛЕБА (Віра (Іванівна КІЖИ 1998, с. Римарівка Похтав. обл.) --- Зк живописець З дм. УРСР з 1 кін. 1965 Київ. худож: ін-т (у В. Лу- ізирком, К. Трохименка, В. Костецько- то), Навч. 1969 у творчях М СРСР у С. Григор'св). Тв «Дівча» та» 965), «Мати» (1968), «Пісні (9), «Триптих» (1986). серія «Дав- мість у тепер» (1986), «Щасливої доро.

Полтавщині» (1993), «Великдень». «За- прошуємо на весілля». (обидва -- 1994).

БАРИШЕВ Микола. ійович 7 9.) 1907, Казань -- 101 1944, Сімфе- рополь) -- укр. художних т-ру. Закін. 1929 Казанський худож. технікум. З 1930 -- художник Крим. рос. драм. т-ру. Оформи вистави: «При непо- мірної У. Шекспіра (1935), Як гарту: валася сталь» за М.

ПО «Кремлівська куранти» М. Погог до (940). Пд час ним. фашист. оку-

т ста пан наталія

КД 9; бу, п Уа по кі а

балетну школу в Одесі. 1984 -- ДІТМ. 1963-86 -- солістка (з 198? -- педагог. раоетитор) Одес т-ру опер та балету.

Зала

гаргії донна Анна («Камінний госао- дар» Губаренка), Раймонда, Жізель. (однойм. балети Глазунова і Адана),

ія (а » Ха щу). БАРИШНІ Револьд, Володимі вич КЬХІ Нім, жарка БУТ я там же) -- укр. живописець 1 Урі з в Ма ПОМ УМ ків. худож. ін-ті (у С. Беседіна ї Г. То- менка), Тв: «Могуча кучка» (1954), «Сіячі» (1963), «Перша зірниця» (1969), «Перемога» (1982). ДАРЬЮТИХ (ме Омааайоння ЦЯ етербург - 9) -- рос. композитор і пе- жна кі. По Матері консерато- рію екстерном (клас М. Риямського-Кор- (сакова), З 1901 викладав теор. предме- ти в Петерб. придворній співацькій. жапехі, де влітку І9О3 та 1904 навч. М. Леднтович. ккладав у Хер- сою. учощі, де учнями були А. Вдликів- ський, М. Гайдай. В 1923-25--в Пе- троград. консерваторії. Те: для фо. ера. романси 1 Тамкаої Іван Михайловач (6У 1917, с Улич на Прятівщні, тепер Словач- чина) -- укр. майстер різьблення по де- реву. З 1938 жив на Україні, з 1966-- у м. Свиднику на Пряшіващині. Тв сте- ми «Олекса Довбуш» (1960), «Грай, со- тілко, грай» (1962), «Микола Шугай»

ско, кана з, пожонини», 1196; ие рис ва й вм 19 Моска -- 811963, Ра) рос. кінорежисер | актор, з/д. з 195" Навч. у Моск. технікумі жінема-

тографії. На Київ. ххф знав

«Подвит відника» (1947), я

міто» (1950), «Концерт майстрів укра-

їнського мистецтва» (1952). Держ. пр.

СРСР, 1948.

БАРНИЧ Ярослав Васильович (ЗОІХ Івано-Фр. обл--- ША) -- укр. ком-

"скрипаль, педагог. Закін. отой р, (ий муз. інст ім. М. Ля- сенка су Львові. 1917-23 - диритент хору Руського нар. тру у Львові, із втру за «Проєаіта» в Уж тороді. Керував симф. оркестром у Ста- зославі (тепер. Інано-Фраяківськ; 1920-- МУ), оркестром Львів" оперного т; (94-44). "Один їз засновників Гу- щульського ансамблю пісні ї танцю

ПІ За у США. Тв: оперети

ік» (996), «Пригома 8 черні» (1936), «Гуцулка Ксеня» (1930); ін- іструм., хорова, камерно-інструм. і во- жальна музика, а також музика до те-

БАРОН Я, СА 0, ль ІА побутом кої

. Автор мідта та зауа Лизарсьоому ВУ ля ку

та фасаді будижку ла вул, Кая. зябра КЕ ЗЛО аматори груша

на фасаду буднику Галицької ощадної жаси (1890, тепер Львів. музей етногра- Фії та худож. промислів), скульптури Комедія» в ніші біля входу в оперний стер (1899). Тнаші тво «Геній» (1884), «Се ляшин» (804 ррі, «Тигра, «Чодої постіль» (ЧАмиійський зпантеою» 90- рр). Михайло Сергійович (251Х 1925, м. Кропоткін Краснодар. краю) й

КІФ), «Тече вода» (1980), п т мити" Чі КАРСАМОВ Микола Степанович 6)Х 1862, Тбімісі -- 11.ЛМ 1976, Фео- дося) -- укр. живописець і мистецтво- звавець. Закін. 1913 Ростов. рисувальну колу. Навч. 1913-17 з МУЖСА |У М касаткла та К Коровіна) ІЗО9-Й

БАРСЕТЯН

викладав У дит. худож. школі у Феодо- сії Тео «У кімнатах» (926), «Домни Керченського заводу» (1935), «Відбудо- ва Феодосійського порту» (1947. «Білі. троянди» (1962), «Квіти у білому глечи- жу» (1967), «Натюрморт» (1971). Автор жниг про 1. Айвазовського (1930. 1962. 19) та К. Богаєвського. Вид Микола (Степанович Барсамов. Каталог (1972) БАРСЕГЯН Олександр Сергійович (ЮЛ 1929, Батумі, Грузія) -- укр. режисер, ва. УРСР з 1978. Закін. 1963 Харків. театр. ін-т (курс Л. Дубовика). 1953-56. працював у Диїпродзержинському укр. пересувному т-рі. 1956--62-- гол. рег жисер Львів, 1962-70 -- Київ. ТЮГІв. ТУ Київ. т-ру оперети, з 1975-- з Харків. рос. драм. торі їм. О. С. Пуш- кіна. З 1976 -- викладач Харків. ін- мист-в, професор -- з 1988. Вистави" « жеділю рано зілля копала» за О. Коби- ляшською (1954), «Макбет» (1978) та «Ромео і Джульєтта» У. Шекспіра (1965. 1905), «Вишневий сад» А. Чехова (97), юка «Сеєтра Керрі» Р, Па- ухса (1983), «Зоря | смерть Пабло Неру- ди» 1. Драча (1986). «Джаний світ теат- ру» М. Мітуа (198), «Цей палко зако. й» Н. Саймон / (1989), «Поди 8. Набокова (І), «кіш ТУ» г. Гора (19бм), «Остання жертва» 0. Остров- ського (1996). ВАЖСОВ про Єпрач 0. 003 --

вто режасер хор. тебраї реж 1 витрецрен. Полтаж вільного теру.

син са тНеморостою ДУ зк', бо Заміжия наречена» О. Шахов" ського, п'єсн О. . М. Хмель п В Ко ольера, Р. Шерілю ма, А. Коцебу та ін. Постановки 18! л'єс «Наталка Полтавка» (Б. - перший миконавецу, ролі, Петра) та «Москаль. чарівних» 1. Котляревського залочатку- вали історію укр. профес. театру. БАРСЬКИЙ Михайло Ілліч (ЗІ. 1933, Кіровоград) - укр. режисер, драма- тург. н.а. України з 1982. Закія. 1968 Київ. театр. ін-т. 1965-89 -- гол. режі Каровогр. (студії телебачени 95-- худож. керівник Кіровогр. укр. музедрам. теру. Вистави. «Ф/» М. Куліша (1989), «Наймичка» (1980), «Сава Чалий» (1934) І. Карпенка-Каро- гол «Різдвяна ніч» М. Старицького, «Мариця» 1. Кальмана (обидві -- 1993). п'єс. зокрема «Високе небо».

(1981), «Жених напрокат» (1990). БАРТОК Бела (25.1 1881, Надьсентмі- проц слині ВІХИ ною Йорк) піаніст,

"роліклорасто Нажч. 1ВЮО- 1903 жуз. орест. Н Будапешт. муз. академії. 1889--92 жив

оградові (тепер Задара. обл). Зали мар. мелодій, серед жих бл. 90 укр. у т.ч. 40 інструмен- тальних (записані побл. м. Хуста на За- жарпаттії: деякі з них використано у 2-Й рапсодії для скрипки з оркестром (1908) ї скрипкових. дуетах (1931), об-

пе ле вікове горе»). Як піаніст виступав у Хар- кові зація. якому присвятив інструмен- тут 1зу рапсодію, Одесі (1929), Хиомі ізо. Листування з Ф. Колес- Ха ана по п БАРЦАЛ Антон Іванович (25 1847, Чеське Будейовіце, Чехія -- 1927, Ні- меччина) -- чес. співак як. ітаоді З ичі пут па ага МУ за п рот пута Пола сезони 1873 та 1874 співав в Одеській мопері. Брав участь в кон зала рояль пра аа зібрання виконував чеські нар. пісні в пе й ай ЛЬ

муз по - Упр. Мосх. консершторії 1921 виїхав до Німеччини. С. Білокінь о с бабанка, Чер А ока 75 котра УМО о ПУ а 1963 Киів. театр. інст (курс М. Карасьо. Київ. кхфі де сто-

м зо

мата», 1972). Попудремко (зПідоільний обком діє». 1997). Калашиика (чВисо- жай перевал», 1981), Барського

та», 1985), Мусоргського («Ї в звуках

жам'ять відгукається», 186). Капрала («Небилиці про Івана», 1989), Панкра- ттова («Особиста зброя», 1991), Волосно--

то («Кайдашева сі БА

(ВІКО 19ЗІ, м. Лебедии Сум. обл)-- укр. живописець, з-д м. УРСР з 1986. Закін. 1962 Київ. худож. ін-т (майстер- ні КО Трохименко, В. Костецького, В. Пузиркова), з 1962 викладає в шьому (тепер -- УАМ; професор з 1980). Те. «Молоді паростки» (1967), «Ранкова акта» (1972), «Трави цвітуть» (1978), «Проліски вадій» (1985), «Коли на зем: лі мир» (1986), серія пейзажів «Мій вен сю Петро Олексійович (23ЛУ - Бурімка, тепер Черніг. обл.) -- укр. живописець, н. УРСР з 1990. За-

ГО

БАТОВСЬКИЙ-КАЧОР

жін. 1452 Одес. худож уче, І958-- Киів. худож їної ЇУ К. Трохименка, В. Пузидкова, В. Костецького), з 96 його викладач (тепер УАМ, шрофесор. 3 198І) Те: «Ходака з Чернілащяни» обу, «Ташкісти» ПОРОМ «Свято ва Черкаській землі». (1966), ужог, роде мій прекрастий» т 35 "Со Мечко зало» (б Т Яку. товича 198), І. Тичина ПОЗІ), 0. Гон- ар», 0. Кодомінця обидва -- 1900), ТУ Шевяенка ПТУ) БАСИСТЮЖ ОЛлать Іванівна ЦІФУПІ 1950, с Поляни Хмельн. облі) "укр. співачка (ліричне сопрано), м. Зав Закін. 193 Львів клас А. Жидкатої)- З 19ВІ о соліста Буджику. органної та камерної музики Украї ШКаіві. У репертуарі: опера рі парту вокал сифоттв, са (оргаиних трайскришціях. Лауреат між нар. конкурсів у Ріо-деЖанейро (1975, «Гран-пріз). Плевені (926), Братісллмі іі Океружала 186 слу з нажвицх Мудрого 5то ступена ія М 1 Держ. й пеми УК Їм То Ї Шеежаюа,

ї БАСОВ Яків Олександрович (19.1 (2.П) 1914, Сімферопольі -- укр. живоши- сець і графік, з.х. УРСР з 1978. Навч. 1922-30 в студії М. Саможиша в Си феропо 100232 ЖСА в Ле раді. З 1946 -- живе в Кри 1 арельні, певзежи «Море». Помі марні дні» (1953), «Вечір ма рейді» (1955), «Осінь на винограднику» (1966), Мам те (серія батько щина» (1970), «Сейнери» (1974), «Штор- мова погода» (1975), цикли. «Земля Ук- раїни (1980), «Київ сьогодні». (1982), чЯхта -- місто біля моря» (1987), «Та" звріда» (1989). «Сріблястий день» (1990), «Човни» (1991), «Ранок» (1942). Цикли «Сонячна Ялта» (1904) і «Весна на Пів- дні» (1965). Вид. Яків Басов. Альбом ТО; Акаіремі Якала Басопи Каталог

985),

БАСТУНОВ (Бостувов) Едмон Давадо- и паз Киів ТА СР У Пет 1--рос. співак (лірич. баритов).

Берлінській театр. шкоді. З 1893 виступав на концертній естраді в Харкові, Одесі, 1825--77-- Києві В. репертуарі бл. 100 оперних партив: Бс- жамімо «Кармен» Бізеї, Рігодетто, Жермом («Рігодетто», «Травіата» Вер- ЯКІ тус («Севільський цирульник»

БАТАШОВ Роди 1 - "З сс пе а п де

ської церкви в Києві 1751 відлив чавун-

ні кашітелі та орнаменти |за малюнка" ми В. Растреллі, зробленими за моделя- ми Жирардова. БАТЕЧКО Іван Васильович (?.ЛУ 1926, с Рудня, тепер Київ. обл--21.1Х 1981, Жиїві -- укр. графіх. Закін. 1962 Київ. худож. їя-т (у О. Пащенка, 1. Селівано- за та А. Чичкама). Тв- серії «Шляхамя Тараса». (1961-63), «Пам'ятники Киє- ва» (1963), «Поема про Київ» (1965) «Схов'янські першодрукарі» (гравюри на дереві. 1965-99), Аркітектурні лам'яташки 19-18 ст» (гравюри на дереві, ІЗ). Вид: Виставка творів Твана. Батечка. Каталог (1927). БАЇ ван (2-2) -- укр. кераміст. ТУ ст. 166і разом з ГІ. Пискозубом та М. Юркеничем організував у. Коломиї тончарні иготовляв. ставники, Самчики, глечики. тощо, вкриті білим 1 оздоблені, геом. орнаментом. А ки на Рокднй Як МБТ 1872, Львів--1ОЛУ 1923, Кра- --укр. і польс. актор, режисер. інакх актор. майстерності у М. Дерім- працював у пересувних труах Галичани Ж 20 истував У трупі Львівського міського тру, тастролював У, Касві Зб Ві АТО МЛН, Парижі (19 1920 -- 23-- худож. керівник і режи: ЯР РУ рбагатемия пИкраків), Ром Петро («Міщани» М. Горького), Олек- й («Діти Ванюшина» Найдьонова Збишко

трі комедію «Лмарз приму

С школа ванович. (6. 1922. С Кугаїв, тепер Львів. обл)-- укр рік і мастедтзюзнавеь Закци ЇЗИ

мистецько-пром. школу, 1938-- Зк Уа они Ді какнок «Завтра 0. Баркової (І9БО, «В наймах у Мельпомени» М' Рудницького (1963); Яктор книжок «Йов Конджелевач | Бо: тородуанський іконостас» (1957), «Дми. ро Краавич» (1968), Брав участь У виданнях. «Митці радянського Львова» (а9мв, історія. українського мистеа, т» то ки, 2 ЧО), «Вовківська ек Піо Публкаці ротову дж али

ВАТРАК

«Львисянка 16 ст» (ВЗ), «Українка» (1892), «Вечорниці» (1894), «Повернен- я козака з війни» ПІБ). «Вид, Львова» (1898). Автор вітража в кафедральному жостьомі (ПНО) 1 панмо в оперному трі (1900), обидва -- у Львові.

БАТРАК Анастасія Федорівна (1888, м. Зіньків, тепер Полтав. оба--16.ІЇ Пов. мо Тадяч тієї ж обА)-- укр. майстер худож. вишивки. Серед виро- ів жін, |чох. сорочки | алаття, руш- ники, скатерті, накомодники, оздобле- мі традиц. геом-рослишнимя узорами. БАТУРИН Віктор Миколайович (ЗМІ 1937, Полтава -- 16.ХІ 1993, там. а укр рудожних оформлювах зх.

з 1984. Навч. 1962- у Моєк. поліграф. Мт Виконав худож. ; мтомемор. музею Ї садиби 1

ського у Полтаві (1969), очадівсного військ. -істор. музею ім. О. В. Суворова (1972) Полтав. літ-мемор. музею-садя- би Гіанаса Мирного (1914). Держ. му- зею театр. муз. та кіломистецтав Укра- жи у Каса (у співавт. 1980), музею- заповідняка М. Гоголя у смт Гоголево- му Полтав. обл. (1984).

БАТЮЖ Порфирій Кирилович (ЖІ ЦІЛ) 1884, Зіньків. тепер сту Полтав. обл--19У 1913, Кипві - композитор. 1 фольклорист, педаої

Муз, оситу здобув У Придвориій сп" вацькій капелі кі

Петербурзі та в Мос-

муз-теор. дисци- Охтирці. Харкові (співробітник ЇМФЕ АН УРСР. Тв: хори -- «Заповіт», «Ме-

- триаддятка минало» (сл. Т. Шев- іченка), «Тихо над річкою» (сл. С. Чер- жасенка, став нар. піснею)

романси, пісні. обробка Фа. п'єси на теми укр. нар. пісень-

р. живописець. Зоро АМ і з Москві. Працював у галузях оформи- тельського | театр-декорац. мист-ва.

"Та. худож. заРо, різних па- нальцогів па у" Москві та ВАНІ УРСР у ій Лесі Укра

інки в Києві (1962) | Т. Г. Шевченка з Канекі (1964) тощо. ВАХАРЄВ Віктор Леонідович (ХП зо м Брижка Хуг. обл) укр, ди Р педагог, задом. України Канд. пед, наук з 1975. ака 1 хариіь тожкаравторим Зб Донец. косераеторії (професор УТ. Працював Тормвйстром тору. укр. пісні Харків. філармонії, ансам- блю пісні й танцю «Донбас». Автор

гук. праць з теорії та історії хор. виконавства.

БАХМАТЮЖ Петровач (Бахміцький. Бахмінський: ІОХІ 1820, Жосів. тепер місто Івано-Фр. обл ІБ 1882 там же) --укр. майстер Жуд кераміки. Автор декор. орнамент. і сюжетних розписів ма кераміч. виро- бах: мисках. горнятах. дзбанкак тощо. бВаготовляв кахлі, на яких зображав жанрові сценки з туцулів, героїв нар. дум, казок. легенд, Вид: Олекса Бахматюк. Альбом (1976) БАХТІН | Костянтин 11823 -- після 1928) -- укр. живошжсець- пефажист Зах 10 Київ. худож не, Те яВечоріє». «Стара, садиба» (обидва -- 1910). «Вечір восени» (Ї9І1), «Сонячний день» (1914), «Перша зе- лень», «Пізня осіль» (обидва -- 1916), «Бузок» (193), «Останні квіти» (1927), Весна», «Річка» (обидва -- 1928) та ін. Вид: Виставки картим київських ку- дожників (1912)

БАЦУЦА Яків Йосиповяч (1854, с. Ада- мівка, тепер Хмельн. обл--1932 чи 1933. там же)-- укр. майстер худож. кераміки. Виготовляв посуд, іграшки, оздоблював їх орваментом і скематизо- заними зображеннями людей. тварин |

Миколайович

уз до- дружня. Омеляй Басильових В. (1834. С. Жукотин, тепер Львів. обл-1ОМІ її, м. Самбар тієї ж облі--актор, режисер, актрепренер - Основополож- мих укр. профес. тору в Галичині. ІВЗ2-- ,вистурав, у, шодьс-рос-укр. трупах у Кисві, Кам'янці-Подільському. Жито- мирі. 1864-67 -- директор Руського.

прав -- Башмак МИ (ВУ) 1908, с. Мило- ме, тепер Херсон, обл--14ПІ 1986,

.

БЕДЗИКИ

Жиїві - укр. письменник. драматург. Закін. 1939 Київ. ун-т. Автор драм Професор. Буйко» (ІЗ, «Дорогі зорі» (1951), комедії «У кожного своя щіль» (1956), які йшли на сценах т-рів України. Вид П'єси (1958).

БАША Федір (бл. 1818--1)-- укр. коб- зар ліржих з с. Тамарівки, побл. м. Пи- рятина (тепер Полтав. обх.). Дорослям. (осліп. Згодом (бл. 1840-50) два роки. навч. в с. Смотриках на Полтавщин!

ізака і козачку»). Виконував також ду- ми «Буря на Чорному морі», «Дума ло втечу трьох братів з города Азова»,

Сергійович

ІБ (8)Х 1821, Могильов. губ--29ХІ

ОХ) 1870, Боцін, Австрія| -- рос. ху- "Бальмеі

(1858), «Козак Климовський» та і.

БАШКАРЦЕВА, Марія Костаятанава п (ОЗ).ХІ 1860, Г:

та Франції. Навч. 1897-81 у студії Р. Жюльєна в Парижі. Тв. «У студії Жюльсма» (1881), «Одна» (1883), «Мо- дода жінка з букетом бузку» (1882-- 83), «За киигою» (80-і рр.), «Мітинт» (18ім), Автор «Щоденника» (1887). вд: Слабошанцький М. Марія Ба- кари (ІЗ46Ї ж. чкрана» 196,

хі Суботові» (СА. Шевченка), «До жобзя» (сл. Куліша), «Пам'яті тридця- ти» (Сл. Тичинн), балада «Ярина» (сл. Грінченка) та БАННІ, Мосаі 0 пок. 1 ст, це.

Львів) --чес. диригент, флейтист і композитор. Працював у Києві ї Львові, де виступав як віртуса- виконавець на дрямбі та флейті, грав жа скришці в оркестрі Львів. міського тру, вижладав спів, вів школу орсав- яої гри, керував хором і оркестром ка- Федрального собору. Автор музики до

ентр, застак саложних та кульках

5 БАШТАН Сергій Васильович (2.1 1327. є. Нові Бірочки, тепер с. Великий Хутр Черкас. обл. "- укр. бандурист, нар. арт. України з 1905. Після закін- чення 1959 Київ. консерваторії (клас В. Кабачка та М. Геліса, «Чу Ю. Тарнопольського) закламас в ній (професор з 190). Серед учнів-- В. Єсипок, П. Чухрай, І. Ко- аль, Ю. Незовибатько та ія. Автор п'єс для бандури, навч.-метод. посібн жа Школа три, на бандуріз (1989, У авт). Видо Немирович І Взяв би

я бандуру (Звв)- ВЖЕ Вотро у -- укр. арютектор 1? ст. Походив з Вроцлава. 1681--83 -- тож. будівничий польського, королів двору. Споруди: надбудова четвертого ярус дзваищі Усленоької церкви у Львові (1694-96); палац, ратуша та

в Жовкві (1685-94).

Антоніна норі (З.М 1934, Решетилівка, тепер смт Полтав. обл.) -- укр. килимарниця, з.м.н.тв УРСР Зо" Тех гобелени за ескізами ху. бут а о тра, ладнирової та пе

"Петро Олександрович (1.1 1963, с. Шкатьк Кий

«Вечірній сон», «Зем- ми В цяклу «нак», обидва 104. співредактор часописів «Нова генера- ція» 1 «Сиитези». Вид: Синтези Сдавутич. Каталог (196). Володимир (Володимирович (ОБЛ 1998, Київі -- укр. режисер, з. д.м. УРСР з 1976. Закін. 1970 Київ. театр. ит (у В. Неллі). 1920--76 1 1981--94-- режжир Київ тру опери Та бамету, ЗЛО режжер Киї. тру оперети З - пол. режисер Херсон. укр. музгдрамт.ру. Вистави: «Мамаї» Во Тубаренка (ІЧ, «Тарас Бульба» М. Лисенка (1971, поновлення), «Жан- ла ААрк на вогнищі» А. ама-Ати), «Сільська. честь». 11987, італ. мовою,

ни ово, Подтав 1 Мако. укр. музедрам. тори), « совячної ра ПОЇ Ки тр

і). БЕДЗИКИ -- укр. яжсьненнн | хро матурги; батько і син. Дмитро Івано- вич Б. 20.Х (1ХІ) 1898, с. Вільківці Са- жоцьКОГО пов. Польща --27ХІ 1982, Київі. Закін. 1926 Харків. ін-т нар. світи. Автор п'єс: «Шахтарі» (1924),

БЕДНАРСЬКИЙ

«Чорнозем ожив» (1925), «В бабусиних обіймах» ЦІЗОВ), «Крах землі» (1930). «Сян Чен» (1932), «Андреас Орбе» (1934); для дітей -- «Каттям» | (1935), Невольник» | (1937), | «дркенальція Ду, Останній али, (З, Ви. Вибрані п'єси - митро- вич Б. (25ХІ 1925, Харків). Зак. 1949 Київ. ун-т. Автор п'єс: «Лицарів не судять» (1980), «Чотири жіяки біля ставу». (ТЗЕА), «Врятуйте доктора Рей- іча» (1983; йшла ші назвами «Остання

Володимир-Маріан. (ІЛІ927, с. Бишки Терноп. обл.) -- укр. художник. Студіював прикладне маст- во та рекламу в уксті Сант Джордж Уільям в Монреалі. Тв. пам'ятних воїнам УПА ва укр. кладовищі в м. Оук- лід (провінція Онтаріо), пам'ятні бров- зові дошки до 100-річчя укр. поселень Каламі 1 1000-ліття християнства на Україні серія лворитів до опери «КУ пало» А. Вахнянина, ікона Богоматері. (1990), «Молитва, за Україну», «Порт- рет мого батька Методія, розстріляно- то 1941 року в Тернопільський тюрмі», зчорробиль» та їм. 0. Сироренко БЕЗВЕРХНЄВ Федір Павлович (ІЗХ 1918, с. Каверзіно, тепер Іванов. обл.)-- укр. па рогі слова» (1964), «Вічна слава ге- оно І рннстьх ПО пори.

рети. БІЗГІН Ігор Дмитрович (8.Х 1936, Хар- жів) -- укр. театрознавець, ми ства з 1991. з дн. Їт. Укра" Яни з 1993. Закін. 1960 Київ. інж- буд. 1968 театр. (1975-85 | з І991 його ви. жладач; засновник | керівних першої в. країні кафедри організації праці та уп- лання ев саривою, з дити Директор Ка ПОРУ Пр) ляльок. (1964-67), укр. драм. теру їм. І, Франка (1967-68). Заст. мія! культури і мистецтв України з 1 Праці: «Визначення рівня організації і жерування творчо-виробначим проце- сом в театрі» (1972), «Об'єкт управлін- ня -- театр» (1976), «Театральне мисте- щтво: організація 1 творчість» (1986, у співавт), «Організаційні | проблеми театру» (1992. 1993) та їк

ЛЬНИЙ Макола Павлович (11.

живописець,

шко. риопільщині "У

роса) та Бережанах абз вої, де ОБО організував худож. школу. Тв:

і-- «Цегельний завод» ЦІ9ТТ),

З землян, ДІЗВОЇ: живописні 1

«Верховина» (1964), чі над. річ-

ок ІН, «Хот а ПЗВ дскора

витинанки, аплікації

1970); вироби з ме- талу. шкіри. кераміки,

АУБЕНКО | Сергій | Данилович (І5МІ 1932, с. Ладижинка, тепер Чер- жас. обл.)-- Укр. кінознавець, доктор Філос. наук З 1977. Закін. 1956 Київ.

Студ телебачення, 1970--72-- на парт. роботі, 1977--83--міністр культури УРСР, з 1983 -- зав. відділом кінознав- ства ЇМФЕ. Автор сценаріїв т/ф. Пра-

о «Суспільна природа мистецтва» Діду сТелевізвне кю Нарис теорі». 1975), «Соціальна сутність мистецтва» (1996), «Грані творчого методу». (1986), «Музи на ложі Прокруста» (1988), «КІ" номистедтво та політика» (1995) БЕЗКОРОВАЯНИЙ Василь Васильович (ІІ 1880, Терношіль---5ПІ 1966, м. Буфдало, шт. Нью-Йорк, США) -- укр, композитор, ажритейт, педагог

а Лав, умо Муз осаіту здобу»

Львів. кої рії затор Хіхинів Вищого муз. сту ік М. Ля. сенка в Тернополі (1928) і Золочеві і). 319 жив у США, Те: для мі, оркестру о кУкраїнсика різдми ма увертюра» (1956), «Думкачшумка»; фа. п'єси («Спомини з гір»), для скрип- жи («Українська | рапс хорові іуподуботоке; романси 1 пісні на са.

Шелак 0. ласі обробки па пісень, музих

реле т ОН зі М Кулкаа та й

БЕЗНіСкО ска Якович (ох по, ме Кагарлик Київ. об) укр. графік, Зх УРСР з во Закін. 196 вів Мт

хи. А. Українки (1982); портрети діячів

укр, культури, церези, гетьманів Украї- ти (всі і БЕЗПЕРЧИЙ Дмитро Тванович ПВХ

с тепер смт Бслг. обл:

19 (ЗОБАХ 1913, Харки - живопи- якости краном граф А ремете пз ока руна Петр

портрет», 1846). пейзажі Ук му, їх. до тв. О. Пушкіна, това, М. Гоголя.

ки жо:

укр. аршітектор, інженер. Закін. 1885

спорух - буджнок Окружного суду; ПВ твнІЗІ9 - ків тубернський інженер. 1919-20 працював У Одесі. У Кисті за проектами Б. зведено сила: ву електростанцію трамваю на Набе- режному шосе М 2 (1403-04), метале- вий міст над вул. Петровською (1896--- Зк прибуткові" будники ма вул, Са. тайзачного МОЮ. (ІВНО), Гогодівській М 90, Артема М Чо ІІ особ няк на вул. Мельникова Ме 8 (1911). кота чісленні проєкти громад. ських, культових та пром. споруд АЛЯ м З Й пил У Кишському подітехиічному Миститути іатор праці з питань містобудування

Т. Скібіцька, БЕЗПЛЕСНИЙ (Степан. (2-8) -- укр. жераміст ІВ ст. Жив у Києві. І749 для Андріївської церкви виготовив 24 круг- лі керамічні бази колон і 9 раковим на віжна: 1750 для груб у келіях на Ближ- міх печерах Києво-Печерської лаври. зробив мальовані кахлі й «двоякі ро-

реа

ї Дакило Іванович (10 (23) хи о аю т Ка ую пору УРСР з 1972. Закін. 1940 Київ. худож. йют (майстерня К. Трокименкаї. Т серії «Дишрогес» та «Земля Карпат- ока МО), В краю, далеким, за Уралом. Т. ТЗ. Шевченко» ЦТ96А), «На- щадок» (1975). Вид: «Данило Безу- лий». Каталог (1967). БЕЗУГАИЙ, Тимофій о (8) -зукр. композитор і піаніст серед. 19 ст. ставник романтизму. Та? для фпл- ба. лада, «Конашевич- Сагайдачний», «Ук- іська пкоджековам. опи Барі Мою», мазурка «Подолянка», скерцо «Русалки», «Жалібний марш ма смерть 7. Шевченка» (вид. 1865). БЕЗХУТРИЙ | Микола | Микитович (16Х 1919, Харків) - укр. мистецтво- знавець. Закін. 1946 Харків. уко

ці: «С. І. Васильківський» (1954), «0. М. Довгаль» (1962), «Сонячний художник», «Художники | Харкова».

(обидві -- 1967), «Харківський держав мий музей образотворчого мистецтва» (1968), «Народжений вдруге» (І9ЛІ), каталоги до виставок А. Константино- польського (1974) та А. Хмельницького (1976), альбом «і Левченко» (1984, 1987). Брав участь у створенні «Історії українського мистецтва» (т.4, ки.2,

лу --укр. рархітектор: зт жук мицно ооро В є ож

ік о а р "Нав 1890. 98 у Петер. сті ци. льних Гнженерів. Викладав в Сас 18:

і комунального та цивільного буд-ва. бо Од житя будній па вух. Пушкінській Ме 7 (1908), ген. план реконструкції Одеси (1936--38і, про- ект парку ім. Т. Г. Шевченка (1936, У співавт). Ігор Микайлович Б. (ЗХ 1924, Одесаі -- канд, арх-ри з 1973. За- жі, 1949 Одес. інж" буд. ін-т. Споруди мор. вокзал. у Маріуполі (1953), астро- мом. обсерваторія в Маяках під Оде- сою (1971), меморіали -- в пам'ять жер- твам сталінських репресій во Одесі (1991), жертвам геноциду свр. населен- па рани в

Конон Петрович ІЗ (15) Х ви снння Гра то М нодар- кр..-1967, м. Слов'янськ того ж краю --укр. кобзар. Гри ма бандурі. мавч. самостійно. Виконував (думи,

жартівливі пісні, нар. танці. Вид.

Мом Р Гсть з кобюю, В ки Шаповал І В. «В пошуках скарбів»

1983). бекртов. Олексій Миколайович (19.11 (ЗЛП) 1862, Харків --23ХІ 1941, т жеї -- укр. арх і педагог, зд. м. УР бак Тв ері, А академік з 184). З 1898--- професор Харків. буд, інту, Серед учнів -- 1. Кричевський, О. Душкін, О. Тацій, 0. Касьянов. Споруди у стилі неорене- сажу; комерційне учеще ПВНВ--оі те. юрид. академія), Земельний банк КОЮ тепер автотрансп. технікумі, сум устави (ВИ, Торе. (1899, тепер адм. установа), особняк Бекетових (189), тепер Будинок уче- мих), особняк (1914, тепер худож. му- зей). всі -- у Харкові; т-р у Сімферопо- мі (ІІІ), судові установі в Новочер- жаську (1909); у стилі модерн -- гол. коркує гірничого ту (1900) та управ: ління Катеринниської залізниці (1 пу у славі (тепер Дніпро- о Р тепер ляльковий т- пам'ятника В. Каразіну (ІЗО); у стилі неокласицизму --будинок. Мед. т-ва КІФ, тепер нд. іт їм. Мечникова), Вищі жін. курси (ІМ), комерційний ін-т (1914-16, тепер Їн-т механізації та ехектрифікації с.г), всі--в Харкові. Серед, їн. споруд --будинок жін. уч- ща в Лубнах (1907, тепер школа), ство- рений Під виливом укр. романтизму, робіт. будижки та Клуб а селящах Донбасу, будинок. електротех. ш-ту в Харкові (1921-29), жита. будинок на зуд. Михайла Грушевського Ме 9 у Ки- Зі б тро Дан - Працював і як художник-аква- Рхкст (анізака Криму, вріт, мотива, теор. прадь-- «Архітектура» я

БЕКЛЕМІШЕВ Володимир Олександро-

нич |З (15) МИ 1861, Катеринославщи- ма--січень 1920, Новоржев. тепер місто Псков. облі--рос. скульктор. Навч. 1895-78 у Харків. рисувальній школі М. Раєвської-Їванової, 1828-- 89-- в петерб. АМ (ії академік з 1893, професор з 1894). Серед тв. на укр. те- му-- портрети ПТ. Шевченка (1898, 1899). В 1909 та 1913 брав участь у ков- курсах на проект пам'ятника Т. Шев- ченко) для Києва.

БЕКЛЕМІШЕВ Григорій Миколайович ПОЗА МП) 1881, Москва -- 511 1935, Живі --укр. піаніст і педагог, засл. професор УРСР з 1926. Закін. 1900 Мох. консерваторію. З 1913 -- профе- сор Київ. консерваторії, 1923--34-- Музгарам. ін-ту їм. М. В. Лисенка. По- пуляризував укр. фа. музику. В складі тріо (А. Бертьє, С. Вільконський) вико- мував тв. В. Барвінського, Б. Лятошив- ського, В. Золотарьова та ін. Автор п'єс, етюдів, прелюдій, фп. транскрип-

У Ов, Ніл, тю Чер

обл--ІВЛИІ 1988, Че укр. жиє зкажсець зд УК обі ал з9а7 Київ. худож інт (у Ф. Кричев. ського, А. Крамаренка. Те: серія «Пейзажі Буковини» (1949-57), «Кар-

Гаврило. 9-9

Умідних справ майстер 21 нок 18 єї Працював у Києві разом з І. Атаназеви- чем та О, іщенком. 1785 садобив мідя. Ми бляхами та срібними карбованими прикрасами престол Воздвижевської леркви, 1786 вихонал до крити І2 30- бражень братів греків. з також мета. леві грати з рамами; все-- у Ближніх зірерх Касюо Печерої ляра. гор Федорович ПО. 1904, м. Кельще, Польща-- 8.Ї 1994, Моск- за) --укр. 1 рос. історик культури, му- Зикознавець, | компожитор. педагог з. д. м. РРФСР з 1974, доктор мистецтво- знавства з 1954, почес. доктор Празько- то ун-ту з 1967 та Муз. академії ім. Ф. Шопена з 1981 (Польща). Закін. 1925 Лятошин-

туди (1930-37), у вид-ві «Мистецтво» (1938-41). З 1942-- у Москві. Серед публікацій: «Українська музика в роки війни» (1946), «Б. М. Лятошинський» 1956), («Володимир | Олександрович Дранишников» (1989). Те: симф.. ка- мерночінструм., вокальні, музика до

кінофільмів. «Арсенал» (1920) о риатамсний зало» ВМ усі У ів з Б. Дата

(ТЗІ), «Молодість»

Нести у Й ко в

міславович |23УПІ (41Х) 1885, Київ-- 2ХІ 1962, Гданськ| -- укр. і польс. спі- ран тенор), бе р до во пор сао Ю ароеоть яко Зо зажовата Дао

за кордон. З 1928 жив у Польщі. Викла- дав стів у Вищій муз. школі у Варшаві, 31946 "- професор Вищої муз. школя в ІСопоті, директор опери. Партії: Левко («Майська ніч» Римського-Корсаков), Терцог (єРіголетто» Верді), цар Едіп ходнойм. опера Стравинського, 1-е ви- жонання, 1927) та їн. БЕАТМАС Кселія Олексаядрівна (1889, -- 1981) -- оперна співачка (сопра- жо) Виступаха на оперних сценах Хар. жова (1910), Одеси (1913-14, 1917), Пан рижа т ШК кого, Серед Р як партій -- Ада (однойм. опи ді), Татьяна («Євгеній Онсгіне Чйков. смжоо, БЕЛЬМАН оаня (-4)--

БАЛЬХОВИЧ Григорій (?--1683, Льшіві-- ливарних. У 1672-83 очолював

БЕНЦАЛІ

БЕМ Марія Петрівна (16 (29)1У 1908, кс. Зульщ, тепер с. Веселе Березнегуват- ського року Микол. обл.- 29 ХП 1978, Жаів| -- укр. співачка (АЦ

на. УРСР з

Одес, 1942--66-- у Київ (опер та балету. Партії. Оксана («Залог рожець за Дунаєм» Гулака-Артемов: кру барени рова о

Маргарита |«Фауст». Гуної, Моє

іон уччіні). Францішек (?

зитор і органіст 19 ст. Працював у Тульчині. 1841 заснував у Лькові шко- у (органістів, яка в 60-х рр. входила до складу, консеі іо Галицького муз. тва, паху о о З Тис увер- з. полонези, балетна ЕМ Юзеф Захаріаш (ЛІ ТЯМ, Тар- шув, тепер. Польща -1ОХП 1850, Алеппо, | Сірія) -інженер-капітан. МС вуконню прожт пера монастиря і костьолу ток взу- Якх у Лавові пд Бівліотечий збірки й музейні колекції Оссолінських (первіс- ай проект арх. ПІ. Нобіле 1БШ/. тоер жук б-ка м. В. Стефана НАН Ука-

їжи) БЕМЕР Андрій (Ендріші) Матвійович мой; ї, Вроцлав, тепер Польща --.

1626, Львів) -- укр. архітектор і ску- льптор. З 1584 згадується в матеріалах. щеху будівничих у Львові. Спорудив у дом ма п. Рак (ром з Капиносом, 1580), вежу ратуші 4117-19, зруйновано 1825), перебуду- ев надгробок у каплиці Вольфовичів Кафедральному соборі, Автор скудь 50 з

з

ри лева перед ею (1: 1 -- на Високому Замку),

тербом Львова для міського муру (ІОВ). ін.

'ИК Микола Кузьмович (261У ЯФІМ, с. Ольгишка, тепер смт Донец. бл) --укр. живошисець, зх. УРСР з Р зак, 19 1ЖСА о Лав

ПТь: «Вантаження

оторесме горем, (ВЗ, «Старий

З опукою» (І9б7, «Женя збурень, "ЗВ сирій цвізалів 0 В ЖЕНОЇ Кароль (Бенуа Шарль: 1----

де спорудяв палацовий ансамбль, бу- ідівлі колегіуму (1672-1703) та ратушу (1605) Для Львова розробив проект бу-. жаху Мазарету бопафритрів ПОВ

імовірно, проект костьолу євангелістів. (985 Збудував торг. зал у Гусятин (янерсмт Терноп. обл- не зберігся. діячі, культури: батько й сини. Леонтійович Б. |!

майстер декор. мист-ва, почес. член пе". ВАМ 1096, зак 186 петерб (її академік з 1847). Серед споруд

М. Пав

педагог, зм

та позичкового а

уа ЛО М. (1956). Олександр. (21ЛУ (ЗМ) 1820, Пе-

, Парижі -- худож- о діям.

тербург-- 9. ї ник, мистецтвознавець і театр. Навч. 1890--92 в петерб. АМ. З 1926 зданий. У мосдоаних з кто.

Бекцановський: Ми ЗВІХ 1971, Левінграді -- укр. композя- стор і диригент. 1927-29 навчався у Ки- ве музгдрам. ін-ті їм. М. В. Лисенка.

рег

1938), «В ніч» (пост. 1940), з ЗооЕЕЧА НА й актриси» (пост. 1947), «! щастя» (пост. 1951) та ін.

еагр. діячі; подруж-

У ), в «Тернопільських театральних жечорах (15 І? з квиня ре жжисер), Укр. драм. тері в Тернополі (ФІВ--9 (очолював (його), Новому

льків. т-рі (1919-20), у Т-рі Й. Стадни- жа (1926--29), Т-рі їм. І. Тобілевича (1930-38) та їн. трупах. Ролі: Омелько (Мартин Боруля», Карпенка-Карого), Михайло Гурман («Украдене щастя» Франка), Лукаш («Лісова пісня» Лесі Українки), Бен-Йохай («Урієль Акоста» Гуцкова). Вистави: «Безталанна» Ї. Кар. ка Карого (ролу Тата), «Шельмен. ко-денщяк» | Р", Квитки. Основ'яненка обидві -- 1916), «Дядя Ваня» А. Чехо- ва (1925), «Лісова пісня» Лесі Українки (1930). Теодозія Іванівна Бенцалева КвзА, мо Кахуш, тепер Івано-Фр. БАБУ 1919, Тернопіль) -- укр. ак. триса. Працювала в Руському р пері у Львові (1913--18, з перервою). «Тер- Мопільських тевтрални вечорах» (1915-17) Укр. драм. т-рі в Тернополі (1918-19). Ролі: Терпилиха («Наталка Полтавка» Котляревського), Морозиха. («Дай серцю волю, заведе в неволю» Кропивницького), Мотря |«Шельменко- донна ки Квітки-Основ'яненка), щує жа Боруля» Карпо Каро- то), Кулива а ле БЕНШ Альберт Федорович Пр ЕС Ми 1861, Петербург -- 25.Х. 1915, Хар пі, камажонтор подає, За походженням німець. Закін. 1880. Петерб. консерваторію, 1882--83 вдо- (сконалював маї ість у Ф. Літа в же Веймарі. 1ВЕЗ-88-- викладач Хар- муз. уч-ща РМТ. З 1888 вів приват- й клас фл. 1806-1915 очолював школу в Харкові. Концерту- (оркестрові, вокал. фа. утч лороаісько чарка. вид. 16) ктори театру і кіно; бра ти. Народилися в. смт Биткові Івано. Фр. обл. с Петро Михайлоич Б. (4111 1946) -- н. а. України з 1996. Після закін. 191, Киів техтр. їюету, уже Б Ста вицького, 0. Смолярдасі) у Львів. В, яра пи їм. М. Заньковецької. -- Крамарюк («Житей- ке морс» Карпенка-Карого, Швех

(«Пригоди бравого вояка Швейка» за Ташеком); в кіно -- Вітовський («Ба- 1980, Одес. кхфі. Степан.

198), Ба-

трині береги, («Таємниця святого Юра», тюшка («Камінна душа», (сКому вгору, жому вниз мірхований, («Сорочка 13 спожноюм

вс. Киів каф. Богдан Маха: лович Б. (26./ 1957) -- з. а. УРСР з 1988.

Закін. 1978 Київ. театр. інт (курс В. Приймака). З 1980--

Бегемот (Майстер 1 Маргарита» Буж: такова), Юркавич («Талан». тої, Махас Г«Крихітка Цахаст Горма-

ві в кіно повад 50 ролей, зокрема Крашків («Ати-бати, солдати» 1996), Кудель | «Камінна душа», 1988), 5 "СВданам, 1, хдоуи Кок чКапітан Кросце», 1990, Недоторка- кий («Сорочка з стьожкою», 1990), к («Золота курка»), Горілий (Очікуючи ваятаж на рейді Ходжоу», обадва -- 1980), Богдан («Об'єкт Джей», 1), всі на Київ кхф. БЕРВІНЧАК Макола (АХ. 1903, біля м. Майнерсвіл. Пенсільванія, США -- 29МІ 198, Майнерсвілі-- амер. ху- дожних. Батьки родом. з Лемкиюцини. РТ: «Портрет Анни Стейн», «Вугле- жоп» (ІЗМО), «Станція в Майнерсвілін (1975, всі три-- офорти), оздоблення кою, гравюри з життя шахтарів, олійні портрети, акварелі С. Білоюнь. БЕРТЕР Фердінанд Георгійович. 8-8 О01Х 1875, Харків) -- укр. аятрепре- мер, режкер | співак (бас). У 50--60-Х. рр. утримував італ. оперну трупу. З якою виступав 1853-65 у Полтаві, Оде-

сі та Києві. Один із засновників.

БЕРДЕННИКОВ Михайло А ро 19, "Архангемся - РАВ

ісерваторію (клас Г. Комланийця), 1990--. зсирактуру (кає. Рахлінаї з 1 викладач (3 1977 -- ред уча Т. Кожжлов В. Тищенко ОМ і гол. хоривйстер Каїв тру пери та балету, де брав участь у пос- тановках опер «Богдан Хмельницький». К. Далькевача, «Галька» С. Монюшка, «Аїда» Дж. Вердіта їн. || І. Ганкало. БЕРДЯЄВ |Валеріан | Валеріанович. АН 1985 ровно, тепер бору іришава) -- рос. польс. ди- агент, педагог. Закін, 16 Лейцщіг. (ську консерваторію. З 1916 -- оперний, ЗВ т сим. диригент у. Харкові 1919 в Каєві виступав з симф. орке- стром ім. М. В Лисенка та оркестром оперного теру. 1926 оперою «Киязь Ягор» О. Бородіна відкрив держ. укр. оперу в Одес. ІЗЛІ- 2в - тод. дир теят Київ. тру опери та балету, де поставив опери «Ніч. перед Різдвом» | «Казка про царя Салтана» М. Римсько- тоЖарскоме дама, ки. ковили мулики, мів оперний | диритент.

Яд В Муха т М

онка, Саред учив --Н. Раклін. 0. Кли- у Польщі. || І Гамкало.

РАЙ Серия біанрови ПОВ.

Жиїв --6 (19|ХІ 1914, там жеї --

зна, Писав про т-р «Соловцов», гастролі. з'кисві і Зруп М. Садовського 1 Саксалнського, аналізував виступи І. Карпенка-Карого, М. Садовського, П. Саксаганського, М. Заньковецьк (присвятив їй також. вірш «Божий ларі, О. Суслова, М. Вороного, Г. За- тиркевич-Карпинської, М. Кропивниць- кого (присвятив йому поєт. тв. «Роди а»), С. Тобілевич та ін. БЕРЕЖНИЙ Микола Федорович (24 УП. 1938, с. Матеєєво Краснодар. кр)-- БР, часно з м УРСР з М. м. У Краснодар. худож. ук. Тез «Краснорська ТЕС» ТІ. «Вечир. Соловки» (1972), серія «Стаж збою. «Світлячки» (1976), «Ос- ілович

986) зеножницькия Богдан Те 5МІТІ 1887, м. Львів --ЗОХІЇ 1965,

Ук зодчі, Нау польс. консерваторії у Львові та Лейшь щцітській консерваторії. 1919--24-- про- фесор Вищого муз. йя-ту їм. М. Лисев. жа у Львові. З 1928. концерт- мейстером у Народяій опері в варт. т Готтесмана (Відень), Гастролював разом з В. Барвінським (брав участь У його аатор. концертах) у Львові (1924, 1929), в турне по Галичині (1923), Украї: В, Киів Харів, Ода, Ді пропетровськ) БЕРЕЗА Василь (1954, містечко Свірж, нер схо Льв б 1825 зв дже зрелами -- 1827 або ІЗ Жавотиседь Найя. у Рим 36 хв у Свіржі. Та: ши «Лягава», «Гок- чах: композиції «Різдво Христове» «Воскресіння», «Францієк Асизький», «Св. Павло» (згоріли 1833) для костьо- ХУ францисканців; ікона «Св. Михаїл» 6 оригіналу італ. живописця Гвідо Ре-. і) для костьоду бернардинців (оби- вазу Львові).

Юхим Йосипович (1.ХІ 1919, Одеса) - укр. актор, н.а. УРСР з 1960. Закін. 19 Київ. театр. ін-т. На естра- м --3 190 разом з Ю. Тимошенком -- дует Штепсель | Тарапунька. 3 1946 працював в Укр. респ. естраді (з 1959-- Укреоиаерті звімався У Фільних: «Те.

пунька і Шепсель під хмарам 1964), «Їхали ма, іхаля» (1963), «Від

де (977, співаво. вс а ка На поч а рр. вихав

зеанию. лля Григорович (справж-- 1877, Ізюмський пов. Хар- куб укр. актор Парова мшерервою) -- виступав у трупах І. Нау- менка, В. Грицая та ін. З 1909 -- розпо- ряджих і режисер т-ва акторів, 1915-- в трупі М. Ярошенка. Згодом працював у робіт. сел. терах, з 1934 -- у Черні Укр. музсдрам. торі ім. Т. Шевченк: Ром еревик. (Сорочинський. ярма рок» Старицького за Гоголем), Дранко («Пошились у дурні» Кропивницького), Омелько («Мартин Боруля» Карпенка" Карого), Ляакін Тяшкін. («Ревізор» Го; пода Автор ієси «У кого гроші, той хороший» (1902). БЕРЕЗОВА Галина (Ганна). Олексіївна 12. (БУМ 1909, Петербургу -- укр. ар" тистка. балету, балетмейстер, педагог, зга, УРСР з Тоді. Закін. 1925 Ленінгр. хореогр. уч-ще. 1937 --41 -- худож. ке: рівник й ол. балетиеїстер, 19-го етмейстер Київ. т.ру опери та бале- ту. 1945-66 -- худож. керівник | педа- ог, з 1972 -- педагог Київ. хореогр. уч- ща. 1969-73 --викладач Київ. інту культури, , 1981-85. балетмейстер- Киів. т-ру класич. балету. ман чостановних балсту, «лени КО Далькевича (1940, 1945, Київ): Виста- тк Лабемиие озеро (197, 19), Спляча красуня» (1937), «Лускунчик (19бі) ПІ. Чайковського, «Бахчисарайсь- жий фонтай» | «Кавказький бранець» Б. Асафісва (обидма -- 1938). Тв «Кла- ісичний танець у дитячих хореограф их колективах» (1977), «Хореографіч. на, робота з дошкілмиятами (є 1-2

Олексіївна 17 (ЗО)ІХ 1900, с. Клембівка, тепер. обл.--26.ХЙ 1986, там же -- укр. вишивальниця, з.м.н.тв. УРСР з 1964. У вишивках використовувала укр. тра- Аж. мотиви. БЕРЕЗОВСЬКИЙ Володимир Семено- вич (1882, Львівщина -- 1956, м. Зго- Желець, Тепер Польща) -- укр. хор. диригент | композитор. Навч. у Ви щому муз. інст їм. М.Лисенка У Львові. Працював диригентом хорів. збаидурист В,» з перерва) Львові та «Боян» слі ПАС Тернополі 0 (ІЗЗГЗві машані хори «Якби мені, мамо, намисто» (сл. Шевченка, 1923), «Ой

люлі, смутку» (сл. Карманського, ЗКУ та МС для Фі, обробки нарх точ, укр. пісень.

ІВСЬКИЙ | Григорій | (1878,

Жатеринослав, тепер 1 Дніпропет-

БЕРЕЗОВСЬКИЙ

ськ с Палісці з теоер ернол. обл)-- укр. актор ї режжкер. чоловік М'Джнжених Навч. У Кате рринославській семінарії, Працював у Торі" М. Садовського (1906, Полтава; 1907-19, Київ). т-рах Ужгорода, Дрого- ібича та їн. 1928-37 -- режисер аматор. Туртка у м. Кременці (тепер Тервог. ОФХ) Винайшов 1 вперше застосував багато оригінальних. світлових. ефектів. у виставах Т-ру М. Садовського у Кає- з. Ролі Шельменко |ЗШеламенло лев. ик» Квітки. яненка). одн с ко Лев («Лісова пісня» Лесі Україн. жи), Хлопов («Ревізор Гоголя) БЕРЕЗОВСЬКИЙ | Максим | Созонто- зич ЦІ6Д9)Х Іа5, мо Глухів. тепер Сум. обл--22ЛИ (21У) ТЯ, Петер-

б п онюнтор 1 со. шнаменій, з ме з створав пераї Композиції для хору, З ІЗ

хаачий придворної капели в Оралісиба- умі (тепер м. Ломоносов Ленінтр. ох, 3 162- срівах т ої зт.

жа 8 звання М'став членом Болонського філар- моніч. това. В Італії налякав Оп «Демофовт» (пост. у Ліворно 1773), Сонату для скришки | чембало (Г772). Ще перші відомі

у: исав хор. цижля «Мітургія» (у В ч.) і «причаєні вірша Автор циклічних (багаточастинння) хор. духовних композиці!

(«Не ствержи мене во время старос- сти»). Структурні принципи хор. концер-

тів. Б. розвинули Д. Бортнянський ЗА Ведель. У 1985 в. Гхухові яста- новлено | пам'ятних | композиторові. куль ЦД Коломісци Вих Рице рева М. Композятор М.С. Березовсь. кий. Життя і творчість (1983

БЕРЕЗОВСЬКИЙ (Михайло | (8--2)--

мусіжійскаго якому розвжнув пед. | теор. примцепя М. Дилецького.

веРаттй -- рос, сви Мкежтя аанович Б. ІЗПФМІ

1781-68) МП 1842, | Київі. | Навч. 1996-1804 у петерб. АМ (П академіх

з лов. з 1831). 1835 переїхав. ок уд в ас той кор шус укету (1839-40). Ін-т шляхетних мит Ж пр Молнар цер жультури та мистецтва), обсерваторія Укл ато тен Вт зач Б. ПЗОРІТУЛВІ6, ург БІВУМІ 1895. Київі, Навч. 1827-30. у петерб. АМ (їі академік з 1840). Пар чик тини з Як

Києві. метеорологічна сте 8 вуж А. тохстого М 14, власннй буджнок (ВАВ. вул. Володимирська

ррі тепер будинок Презщаії НАН України), анатомічний т-р (1831- історії медицини пе теоир

маттарині ув-ту) та 21 ее "1. Шинка Ма ЇВ) київ. тімпазій. реального уч-ща (1878, тепер

Музей збудники

Дит. му терії нвавтор- Вломжнарськоо (собору, (вБІСОЇ. перша вірі